Польща офіційно перейменувала Калінінград

В офіційних польських документах російське місто Калінінград називатиме Крулевець.

Про це повідомляють польські ЗМІ.

Рішення, яке формально має рекомендаційний характер, винесла Комісія стандартизації географічних найменувань за межами Польщі.

"Для міста з російською назвою Калінінград рекомендується використовувати тільки польську назву Крулевець", — повідомили в комісії.

Своєю чергою, Калінінградська область польською перейменована на Крулевецьку.

Своє рішення комісія пояснила тим, що Крулевець — традиційне найменування Калінінграда у Польщі, а його "нинішня російська назва — штучна, не пов'язана ні із самим містом, ні з регіоном".

Також заявили, що радянський держдіяч Михайло Калінін, на честь якого названо місто, — "злочинець, відповідальний, серед іншого, за масові вбивства поляків у Катині", а його згадки мають у Польщі "негативний характер".

Поштовхом до рішення про перейменування Калінінграда стало російське вторгнення в Україну, після чого в Польщі зайнялися "проблемою нав'язаних найменувань, навколо яких точаться великі суперечки". Сама постанова була ухвалена ще 12 квітня 2023 року і набула чинності 9 травня.

Калінінград — колишнє прусське місто, яке називалося Кенігсберг німецькою мовою і Крулевець польською. Після закінчення Другої світової війни перейшов до СРСР та був перейменований на честь голови Президії Верховної ради Михайла Калініна. Після розпаду Радянського Союзу залишився у складі росії як ексклав.

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.