В Одесі з'явиться мікрорайон "Видатних українських діячів"

В Одесі перейменовують топоніми, назви яких не актуальні й пов’язані з колоніальним, радянським минулим.

Про це повідомили на офіційному сайті Одеси.

Низку перейменувань погодили на засіданні Історико-топонімічної комісії. Серед нових назв – імена представників Розстріляного відродження.

Один із мікрорайонів отримав назву "Видатних українських діячів", де вулиці перейменують на честь знакових фігур української культури. Так, серед пропозицій – імена представників Розстріляного відродження: Леся Курбаса, Майка Йогансена, Гео Шкурупія та Миколи Куліша. Ареал мікрорайону "Видатних українських діячів" – це приватний сектор Київського району, так звана Чубаївка та Дмитрівка. 

Окрему увагу приділили перейменуванню площ, вулиць та скверів Одеси на честь видатних одеситів та українських діячів, чиє життя було пов'язане з Одесою.

Так, вулицю Вільямса пропонують назвати на честь видатного громадського діяча, мецената та вченого Євгена Чикаленка – уродженця Одеської області, який тривалий час жив та працював в Одесі.

Вулицю Космонавта Комарова – на честь одесита Михайла Комарова – письменника, перекладача та громадського діяча, організатора та  керівника товариства "Просвіта" в Одесі. 

Площі Льва Толстого – пропонують дати ім'я одного із основоположників єврейської літератури – Менделя Мойхер-Сфроїма. Щодо цього проведуть консультації з філологами та єврейською громадою. Скверу Старостіна на Слобідці пропонують дати назву на честь видатного українського композитора Миколи Лисенка. 

Остаточне рішення щодо перейменувань приймають депутати під час сесії Одеської міської ради. 

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.