АНОНС: В Одесі пройде фестиваль сучасної культури "ПОРУЧ"

У Одесі з 31 березня до 2 квітня відбудеться фестиваль сучасної культури "ПОРУЧ", у межах якого пройдуть кінопокази українського кіно, презентації книг, музичні виступи, дискусії та неформальне спілкування учасників

Про це йдеться на сайті СУСПІЛЬНЕ.

У кінопрограмі фестивалю покажуть чотири українські фільми:

  • учасник програми "Особливий погляд" Каннського кінофестивалю-2022, драма "Бачення метелика" режисера Максима Наконечного;
  • документальна стрічка про київського архітектора Флоріана Юр'єва "Нескінченність за Флоріаном" Олексія Радинського;
  • документальний фільм про українських художників-монументалістів Ади Рибачук та Володимира Мельниченка "Шелест кроків" Ксенії Кравцової;
  • українська кінокласика, №5 у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно — "Камінний хрест" Леоніда Осики.

Після кожного з показів відбудуться зустрічі з режисерами та кінознавцями — зокрема чекають на режисера Максима Наконечного та кінознавицю Юлію Коваленко.

2 квітня також відбудеться презентація книг "За лаштунками імперії" та "Марсіани на Хрещатику" і зустріч з авторкою, літературознавицею Вірою Агеєвою.

У межах фестивалю працюватиму бібліотека "Книжковий курінь", де гості фестивалю зможуть погортати книжки від українських видавництв, а також тимчасово взяти їх додому.

Детальну програму фестивалю можна переглянути за посиланням.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.