У Києві проведуть культурно-правозахисний фестиваль «Протасів Яр» пам’яті Романа Ратушного

27 травня в Києві стартує фестиваль “Протасів Яр” пам’яті полеглого торік під Ізюмом громадського активіста і розвідника 93-ї бригади “Холодний яр” Романа Ратушного

Про це повідомила громадська організація "Захистимо Протасів Яр".

Мета фестивалю – поширення ідеї громадського активізму, сили локальних громад, об'єднань небайдужих громадян, а також історії про те, як зусилля однієї людини або малої групи людей, їх віра і відчуття відповідальності за власний дім можуть змінити власний район, місто та всю Україну. Захід популяризуватиме правозахисні ініціативи, українську історію, сучасне і традиційне мистецтво та плекатиме пам'ять про Романа Ратушного, справа котрого триває й після його смерті.

До координаційної ради фестивалю ввійшли Світлана Поваляєва, Юлія Бартле, Артур Харитонов, Мирослава Барчук, Яна Безсмертна, Тетяна Терен, Вікторія Амеліна, Тетяна Власова.

"Зберігати пам'ять про Роман Ратушний — це, перш за все, втілювати ідеї, мрії й задуми, якими він жив. Ідею малих локальних громад, які можуть робити великі справи. Ідею захисту прав людини і загалом справедливості. Ідею популяризації української культури й історії. Ми разом міркували, чи варто робити фестиваль зараз, в час війни, але нарешті зрозуміли, що саме сьогодні він і є найбільш необхідним, щоб об'єднувати людей, давати їм силу і відчуття спільноти.", - написала на своїй Facebook сторінці Мирослава Барчук.

Фестиваль відбуватиметься з травня до вересня 2023 року і включатиме в себе кілька напрямків:

Мистецький (кінопокази, концерти, поетичні читання, лекції, створення муралу)

Демократії і прав людини (дискусії, розмови, лекції, покази і обговорення документальних фільмів)

Історичний (лекції, екскурсії)

Під час усіх фестивальних днів діятиме також дитяча програма.

У межах фестивалю на основній локації – у Протасовому Яру в Києві, – а також у будівлі Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків щомісяця відбуватимуться кілька мистецьких подій, у рамках яких збиратимуться кошти на підтримку захисників України. Відкриття фестивалю - 27 травня.

Учасниками фестивалю, зокрема, стануть Тарас Лютий, Вахтанґ Кебуладзе, Володимир Єрмоленко, Станіслав Асєєв, Ігор Козловський, Алім Алієв, Мар'яна Садовська, Наталка Ворожбит, Софія Безверха, Римма Зюбіна, гурти "ТЕЛЬНЮК: Сестри", "Капела Збитень", "Хорея Козацька", Grozovska Band, KOZAK SYSTEM та ін.

Організаційні партнери фестивалю "Протасів Яр" – Український ПЕН та Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара".

Фестиваль відбудеться за сприяння Міжнародного фонду "Відродження".

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.