У Києві проведуть культурно-правозахисний фестиваль «Протасів Яр» пам’яті Романа Ратушного

27 травня в Києві стартує фестиваль “Протасів Яр” пам’яті полеглого торік під Ізюмом громадського активіста і розвідника 93-ї бригади “Холодний яр” Романа Ратушного

Про це повідомила громадська організація "Захистимо Протасів Яр".

Мета фестивалю – поширення ідеї громадського активізму, сили локальних громад, об'єднань небайдужих громадян, а також історії про те, як зусилля однієї людини або малої групи людей, їх віра і відчуття відповідальності за власний дім можуть змінити власний район, місто та всю Україну. Захід популяризуватиме правозахисні ініціативи, українську історію, сучасне і традиційне мистецтво та плекатиме пам'ять про Романа Ратушного, справа котрого триває й після його смерті.

До координаційної ради фестивалю ввійшли Світлана Поваляєва, Юлія Бартле, Артур Харитонов, Мирослава Барчук, Яна Безсмертна, Тетяна Терен, Вікторія Амеліна, Тетяна Власова.

"Зберігати пам'ять про Роман Ратушний — це, перш за все, втілювати ідеї, мрії й задуми, якими він жив. Ідею малих локальних громад, які можуть робити великі справи. Ідею захисту прав людини і загалом справедливості. Ідею популяризації української культури й історії. Ми разом міркували, чи варто робити фестиваль зараз, в час війни, але нарешті зрозуміли, що саме сьогодні він і є найбільш необхідним, щоб об'єднувати людей, давати їм силу і відчуття спільноти.", - написала на своїй Facebook сторінці Мирослава Барчук.

Фестиваль відбуватиметься з травня до вересня 2023 року і включатиме в себе кілька напрямків:

Мистецький (кінопокази, концерти, поетичні читання, лекції, створення муралу)

Демократії і прав людини (дискусії, розмови, лекції, покази і обговорення документальних фільмів)

Історичний (лекції, екскурсії)

Під час усіх фестивальних днів діятиме також дитяча програма.

У межах фестивалю на основній локації – у Протасовому Яру в Києві, – а також у будівлі Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків щомісяця відбуватимуться кілька мистецьких подій, у рамках яких збиратимуться кошти на підтримку захисників України. Відкриття фестивалю - 27 травня.

Учасниками фестивалю, зокрема, стануть Тарас Лютий, Вахтанґ Кебуладзе, Володимир Єрмоленко, Станіслав Асєєв, Ігор Козловський, Алім Алієв, Мар'яна Садовська, Наталка Ворожбит, Софія Безверха, Римма Зюбіна, гурти "ТЕЛЬНЮК: Сестри", "Капела Збитень", "Хорея Козацька", Grozovska Band, KOZAK SYSTEM та ін.

Організаційні партнери фестивалю "Протасів Яр" – Український ПЕН та Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара".

Фестиваль відбудеться за сприяння Міжнародного фонду "Відродження".

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.