У Києві проведуть культурно-правозахисний фестиваль «Протасів Яр» пам’яті Романа Ратушного

27 травня в Києві стартує фестиваль “Протасів Яр” пам’яті полеглого торік під Ізюмом громадського активіста і розвідника 93-ї бригади “Холодний яр” Романа Ратушного

Про це повідомила громадська організація "Захистимо Протасів Яр".

Мета фестивалю – поширення ідеї громадського активізму, сили локальних громад, об'єднань небайдужих громадян, а також історії про те, як зусилля однієї людини або малої групи людей, їх віра і відчуття відповідальності за власний дім можуть змінити власний район, місто та всю Україну. Захід популяризуватиме правозахисні ініціативи, українську історію, сучасне і традиційне мистецтво та плекатиме пам'ять про Романа Ратушного, справа котрого триває й після його смерті.

До координаційної ради фестивалю ввійшли Світлана Поваляєва, Юлія Бартле, Артур Харитонов, Мирослава Барчук, Яна Безсмертна, Тетяна Терен, Вікторія Амеліна, Тетяна Власова.

"Зберігати пам'ять про Роман Ратушний — це, перш за все, втілювати ідеї, мрії й задуми, якими він жив. Ідею малих локальних громад, які можуть робити великі справи. Ідею захисту прав людини і загалом справедливості. Ідею популяризації української культури й історії. Ми разом міркували, чи варто робити фестиваль зараз, в час війни, але нарешті зрозуміли, що саме сьогодні він і є найбільш необхідним, щоб об'єднувати людей, давати їм силу і відчуття спільноти.", - написала на своїй Facebook сторінці Мирослава Барчук.

Фестиваль відбуватиметься з травня до вересня 2023 року і включатиме в себе кілька напрямків:

Мистецький (кінопокази, концерти, поетичні читання, лекції, створення муралу)

Демократії і прав людини (дискусії, розмови, лекції, покази і обговорення документальних фільмів)

Історичний (лекції, екскурсії)

Під час усіх фестивальних днів діятиме також дитяча програма.

У межах фестивалю на основній локації – у Протасовому Яру в Києві, – а також у будівлі Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків щомісяця відбуватимуться кілька мистецьких подій, у рамках яких збиратимуться кошти на підтримку захисників України. Відкриття фестивалю - 27 травня.

Учасниками фестивалю, зокрема, стануть Тарас Лютий, Вахтанґ Кебуладзе, Володимир Єрмоленко, Станіслав Асєєв, Ігор Козловський, Алім Алієв, Мар'яна Садовська, Наталка Ворожбит, Софія Безверха, Римма Зюбіна, гурти "ТЕЛЬНЮК: Сестри", "Капела Збитень", "Хорея Козацька", Grozovska Band, KOZAK SYSTEM та ін.

Організаційні партнери фестивалю "Протасів Яр" – Український ПЕН та Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара".

Фестиваль відбудеться за сприяння Міжнародного фонду "Відродження".

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.