АНОНС: Музей історії міста Києва представить виставковий проєкт «Історія у склі»

З 21 квітня до 7 липня в Музеї історії міста Києва триватиме виставковий проєкт «Історія у склі». У сюжетах київського побуту презентують історію застосування скляної тари у фармацевтичній галузі, парфумерній справі, розливі рідин різного призначення.

Про це повідомляє Музейно-виставковий центр Музею історії міста Києва.

"Скло – міцний та водночас крихкий матеріал, а вироби з нього можуть бути як простими та буденними, так і справжніми шедеврами, витворами мистецтва. Без сумніву, майстерна та копітка робота кураторів і команди Музею дозволить крізь скло побачити невідомі фрагменти нашої історії", – сказала генеральна директорка Музею історії міста Києва Діана Попова.

Джерелом натхнення для створення виставки стала колекція скляного тарного посуду, фундатором якої є відомий київський археолог, кандидат історичних наук, завідувач науково-дослідного сектору археології Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Сергій Тараненко. Ця збірка була передана до фондів Музею історії міста Києва.

Тематичні розповіді збагачують унікальні зразки скляної тари та посуду, надані партнерами виставки (фармацевтичною компанією, найбільшим українським виробником напоїв і брендом крафтового пива), інтер'єри шинку, будуару, їдальні ХІХ ст. Колаборація з Аптекою-музеєм у Києві дозволила у просторі виставки розмістити реконструйовану в найменших деталях аптеку XVIII ст.

Одним із найдивовижніших експонатів організатори називають фрагмент скляного черевичка для розтягування шкіряного взуття. Особливе місце на виставці займають косметичні засоби та парфуми.

Кураторки виставки: Аліна Сушко та Ольга Друг.

Місце проведення: вул. Б. Хмельницького, 7, Музейно-виставковий центр  Музею історії міста Києва.

Графік роботи: середа–неділя із 12:00 до 19:00; понеділок-вівторок – вихідні. Каса працює з 12:00 до 18:30.

 

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.