Петиція про заборону імпорту книг з Росії набрала 25 тисяч підписів

Петиція до Президента України Володимира Зеленського із закликом підписати закон про заборону російського книжкового імпорту набрала необхідні 25 тисяч підписів.

Про це повідомив у Фейсбуці народний депутат Володимир В'ятрович.

Птицію публічно підтримали українські інтелектуали, письменники, громадські й культурні діячі культури - Оксана Забужко, Вахтанг Кіпіані, Іван Малкович, Андрій Курков, Мар'яна Савка, Тамара Горіха Зерня, Ірма Вітовська, Ігор Козловський, Антон Мартинов, Валерій Пекар, Ганна Гопко та інші.

Також заклики підписати петицію поширили найбільші українські видавництва - "Фоліо", "Ранок", "Віват", "А-ба-ба-га-ла-ма-га", мережі книгарень "Є", "КнигоЛенд", численні громадські організації.

Як зазначив В'ятрович, закон 2309-ІХ розроблений спільно представниками громадянського суспільства, видавничої спільноти та влади і ухвалений у червні 2022 року 306 голосами депутатів парламенту, проте досі не підписаний президентом.

Закон забороняє імпорт і розповсюдження видавничої продукції з Росії та Білорусі, передбачає видання книг в Україні мовою оригіналу або в перекладі на українську мову, мови країн Європейського Союзу чи корінних народів України, перекриває можливості ввезення видань антиукраїнського змісту.

"В умовах війни Ви як глава держави й Верховний Головнокомандувач зайняті перш за все питаннями збройної відсічі агресору. Але ситуація, коли парламент, книжкова галузь і громадянське суспільство одностайні у підтримці Закону 2309-ІХ, і лише відсутність Вашого підпису дозволяє Росії і далі руйнувати наш книжковий ринок, є незрозумілою і неприйнятною", - ідеться в петиції.

Також депутат нагадав, що "частина третя статті 94 Конституції України визначає: якщо Президент протягом 15 днів не підписав закон чи не повернув його до парламенту з зауваженнями, "закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений".

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.