Петиція про заборону імпорту книг з Росії набрала 25 тисяч підписів

Петиція до Президента України Володимира Зеленського із закликом підписати закон про заборону російського книжкового імпорту набрала необхідні 25 тисяч підписів.

Про це повідомив у Фейсбуці народний депутат Володимир В'ятрович.

Птицію публічно підтримали українські інтелектуали, письменники, громадські й культурні діячі культури - Оксана Забужко, Вахтанг Кіпіані, Іван Малкович, Андрій Курков, Мар'яна Савка, Тамара Горіха Зерня, Ірма Вітовська, Ігор Козловський, Антон Мартинов, Валерій Пекар, Ганна Гопко та інші.

Також заклики підписати петицію поширили найбільші українські видавництва - "Фоліо", "Ранок", "Віват", "А-ба-ба-га-ла-ма-га", мережі книгарень "Є", "КнигоЛенд", численні громадські організації.

Як зазначив В'ятрович, закон 2309-ІХ розроблений спільно представниками громадянського суспільства, видавничої спільноти та влади і ухвалений у червні 2022 року 306 голосами депутатів парламенту, проте досі не підписаний президентом.

Закон забороняє імпорт і розповсюдження видавничої продукції з Росії та Білорусі, передбачає видання книг в Україні мовою оригіналу або в перекладі на українську мову, мови країн Європейського Союзу чи корінних народів України, перекриває можливості ввезення видань антиукраїнського змісту.

"В умовах війни Ви як глава держави й Верховний Головнокомандувач зайняті перш за все питаннями збройної відсічі агресору. Але ситуація, коли парламент, книжкова галузь і громадянське суспільство одностайні у підтримці Закону 2309-ІХ, і лише відсутність Вашого підпису дозволяє Росії і далі руйнувати наш книжковий ринок, є незрозумілою і неприйнятною", - ідеться в петиції.

Також депутат нагадав, що "частина третя статті 94 Конституції України визначає: якщо Президент протягом 15 днів не підписав закон чи не повернув його до парламенту з зауваженнями, "закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений".

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.