Активісти встановили мистецьку інсталяцію біля пам'ятника радянським солдатам у Варшаві

Це українські прапори і хрести з іменами жертв російської агресії.

Про це сповістили BBC News Ukrainian.

Тепер російський посол у Польщі Сергій Андрєєв для того, аби на День перемоги 9 травня покласти квіти до пам'ятника буде змушений пройти символічними вулицями знищеного Маріуполя, повз розбомблені будинки Бучі, Ірпеня, Херсону.

Активісти переконані, що таким чином посол змушений буде "побачити ціну, яку українці платять за варварства країни, яку він представляє".

Андрєєв публічно заперечує геноцид в Бучі та вбивства в Маріуполі та інші злочини Росії в Україні.

Тому активісти організували йому своєрідну "пастку" – замість традиційної картинки з покладання квітів, йому доведеться перетнутися з реальністю у вигляді наслідків війни Росії в Україні.

 

Теми

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.