IN MEMORIAM: помер історик Олександр Колянчук

На 91 році життя у Польщі відійшов у вічність історик та громадський діяч Олександр Колянчук.

Про це на своїй сторінці у Facebook сповістив професор Гданського університету Ігор Галагіда. 

"Відійшов д-р Олександ Колянчук (1932-2023) - один з піонерів досліджень над петлюрівською еміграцією в міжвоєнній Польщі. Вічна пам'ять!", - йдеться у дописі. 

Олександ Колянчук народився на Холмщині в родині селян. У 1947 році, під час Акції "Вісла", сім'ю переселили на північні землі Польщі.

У 1956 році закінчив Вищу аграрну школу в Ольштині, здобувши науковий ступінь магістр-інженер. Понад 40 років працював у мережі сільськогосподарських кооперативів і в системі сільсько-господарської освіти.

На початку 1990-х присвятив себе дослідженням історії спільних українсько-польських взаємин початку ХХ ст., публіцистиці українською та польською мовами — автор півтора десятка книг та брошур, півсотні наукових статей, укладач близько сотні біограм українських військових та культуриних діячів, автор півсотні науково-популярних дописів.

Своє ім'я історика започаткував унікальним вкладом у обізнаність про військові меморіали 1920-1930-х років та масові поховання інтернованих в Польщі бійців Армії УНР в кількадесяти містах, опікою над ними, а також — виданням довідників з раніше невідомими відомостями про численний генералітет Українських визвольних змагань та кількатисячний склад учасників спільних польсько-українських змагань 1920 року.

Колянчук був член Головної ради Об'єднання Українців у Польщі в 1996—2001 роках. Тривалий час був дописувачем в українських періодичних виданннях у Польщі, зокрема газети "Наше Слово".

 

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.