У Польщі встановлять меморіальну дошку на честь Юрія Андруховича

Українського поета, прозаїка та музиканта Юрія Андруховича вшанують меморіальною дошкою на Алеї письменників у Книжковій галереї в Освенцимі

Про це повідомила представниця галереї Моніка Собота, йдеться на сайті Читомо.

Цьогорічний вибір журі Алеї вперше відрізняється від попередніх: раніше існували суворі рамки вибору лише серед польських авторів і авторок. 

"У 2023 році ми вирішили вшанувати українського письменника Юрія Андруховича меморіальною дошкою на Алеї письменників. Вибір був продиктований змістовними міркуваннями: ми маємо справу з чудовим поетом, прозаїком і музикантом, який чудово володіє польською мовою, знаним і визнаним у польській культурі та літературі. Були також політичні та історичні міркування, які зараз відбуваються (…). Велике значення має те, що письменники, митці та діячі української культури активно та надзвичайно віддано захищають свою Батьківщину та Європу від російської агресії", — зазначив голова осередку "Алея" професор Кшиштоф Заяс.

Він наголосив, що ця відзнака символічно вшановує всіх діячів української культури.

Бронзову дошку відкриють на тротуарі перед бібліотекою в Освенцимі 22 вересня. Андрухович особисто вибрав цитату для розміщення на дошці: "Моя пам'ять дозволяє мені робити все, що я хочу. Моїй надії немає меж".

Представник Oświęcim Book Gallery зазначив, що це буде 21 дошка на Алеї письменників, який стосується подібних ініціатив на честь акторів, музикантів чи спортсменів. Відбір здійснює журі, до складу якого входять письменники, літературознавці та науковці.

Наразі тротуарі перед міською публічною бібліотекою під назвою "Книжкова галерея" вже відкрили дошки на честь таких авторів: Ванда Хотомська, Магдалена Гжебалковська, Уршуля Козьол, Ганна Кралл, Ева Ліпська, Дорота Масловська, Зофія Посмиш, Малгожата Шейнерт, Ольга Токарчук, Марек Бєньчик, Януш Гловацький, Войцех Ягельський, Ришард Криніцький, Вєслав Мислівський, Радек Рак, Анджей Стасюк, Щепан Твардох, Маріуш Щиґєл, Марцін Свєтліцький та Адам Загаєвський.

 

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.