Парламент Люксембургу визнав Голодомор геноцидом українського народу

Палата депутатів Люксембургу у вівторок ухвалила резолюцію про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українсього народу.

Про це повідомляє "Європейська правда".

Текст ухваленої резолюції про визнання Голодомору в Україні геноцидом на сайті парламенту Люксембургу наразі не наводиться.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба привітав історичне рішення люксембурзьких депутатів.

"Цей крок вшановує мільйони жертв та відновлює історичну справедливість. Міжнародне визнання Голодомору геноцидом продовжує зростати", – написав він у Twitter.

Загалом Голодомор геноцидом українського народу вже визнали парламенти майже трьох десятків країн світу, зокрема і в Європі.

Протягом весни до такого кроку вдалися, серед іншого, нижня палата парламентів Бельгії, парламент Ісландії та верхня палата французького парламенту, а також парламент Словенії і Палата громад Британії.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.