Парламент Люксембургу визнав Голодомор геноцидом українського народу

Палата депутатів Люксембургу у вівторок ухвалила резолюцію про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українсього народу.

Про це повідомляє "Європейська правда".

Текст ухваленої резолюції про визнання Голодомору в Україні геноцидом на сайті парламенту Люксембургу наразі не наводиться.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба привітав історичне рішення люксембурзьких депутатів.

"Цей крок вшановує мільйони жертв та відновлює історичну справедливість. Міжнародне визнання Голодомору геноцидом продовжує зростати", – написав він у Twitter.

Загалом Голодомор геноцидом українського народу вже визнали парламенти майже трьох десятків країн світу, зокрема і в Європі.

Протягом весни до такого кроку вдалися, серед іншого, нижня палата парламентів Бельгії, парламент Ісландії та верхня палата французького парламенту, а також парламент Словенії і Палата громад Британії.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.