Спецпроект

Парламент Британії визнав Голодомор геноцидом українського народу

Нижня палата парламенту Великої Британії – Палата громад одноголосно ухвалила рішення про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Про це йдеться на офіційному сайті Палати громад.

Відповідну резолюцію подала до парламенту депутатка Консервативної партії Полін Летхем.

"Ми повинні запевнити українську владу та міжнародний правопорядок, що Велика Британія – принаймні британський парламент – не ігноруватиме воєнні злочини й злочини проти людяності", — наголосила Летхем, порівнюючи події 1932-1933 років із теперішнім часом, коли Росія викрадає українське зерно на окупованих українських територіях.

Також депутатка зазначила, що визнання Голодомору геноцидом народу України є історичним рішенням, яке зокрема вплине й на українські громади, що проживають у Великій Британії.

Загалом у британському парламенті одноголосно підтримали рішення, назвавши необхідність визнання Голодомору геноцидом виявом солідарності з українським народом.

Станом на 2023 рік Голодомор офіційно визнали геноцидом українського народу понад 20 країни світу. Зокрема, 10 березня 2023 року Бельгія визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Парламент Ісландії 23 березня визнав Голодомор геноцидом українського народу. 17 травня Сенат Франції також ухвалив резолюцію про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українців. 23 травня парламент Словенії підтримав декларацію про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

 

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.