Спецпроект

Парламент Британії визнав Голодомор геноцидом українського народу

Нижня палата парламенту Великої Британії – Палата громад одноголосно ухвалила рішення про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Про це йдеться на офіційному сайті Палати громад.

Відповідну резолюцію подала до парламенту депутатка Консервативної партії Полін Летхем.

"Ми повинні запевнити українську владу та міжнародний правопорядок, що Велика Британія – принаймні британський парламент – не ігноруватиме воєнні злочини й злочини проти людяності", — наголосила Летхем, порівнюючи події 1932-1933 років із теперішнім часом, коли Росія викрадає українське зерно на окупованих українських територіях.

Також депутатка зазначила, що визнання Голодомору геноцидом народу України є історичним рішенням, яке зокрема вплине й на українські громади, що проживають у Великій Британії.

Загалом у британському парламенті одноголосно підтримали рішення, назвавши необхідність визнання Голодомору геноцидом виявом солідарності з українським народом.

Станом на 2023 рік Голодомор офіційно визнали геноцидом українського народу понад 20 країни світу. Зокрема, 10 березня 2023 року Бельгія визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Парламент Ісландії 23 березня визнав Голодомор геноцидом українського народу. 17 травня Сенат Франції також ухвалив резолюцію про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українців. 23 травня парламент Словенії підтримав декларацію про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.