Спецпроект

Сенат Франції визнав Голодомор геноцидом українського народу

Сенат Франції слідом за нижньою палатою парламенту, Національною асамблеєю, схвалию резолюцію про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Про це повідомляє "Європейська правда".

За резолюцію про визання Голодомору геноцидом українського народу проголосували 327 із 343 французьких сенаторів, решта 16 висловились проти.

Голова МЗС України Дмитро Кулеба подякував французькому Сенату за "історичне голосування, яке відновлює справедливість та вшановує пам'ять мільйонів жертв". "Такі злочини ніколи не повинні повторитися і ніколи не повинні бути забуті", – написав міністр у Twitter.

На думку авторів резолюції, Голодомор має бути визнаний геноцидом з огляду на його цілі заперечення української ідентичності та зникнення української нації. "Це визнання має на меті проголосити непохитну відданість Франції повазі до людської гідності, висловити підтримку українському народові та запобігти продовженню подібних дій", – зазначають вони.

У резолюції зазначається, що "оприлюднення звірств і страждань, яких зазнав український народ, є частиною боротьби, сьогодні, як і в минулому, проти забуття, за встановлення відповідальності та законних репарацій, а також проти повторення цих трагедій".

Також документ містить заклик до уряду Франції "публічно засудити геноцид, вчинений радянською владою проти українського сільського населення у 1932-1933 роках".

Нагадаємо, Національна асамблея Франції визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу наприкінці березня.

Загалом Голодомор геноцидом українського народу вже визнали парламенти понад двох десятків країн світу, зокрема і в Європі. У березні до такого кроку вдалися Палата представників Бельгії, нижня палата бельгійського парламенту, і парламент Ісландії.

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.