Селяни на Львівщині не давали знести пам’ятник колгоспниці через його схожість з Тимошенко

Для врегулювання конфлікту викликали поліцію.

Про це пише zaxid.net.

15 червня, під час демонтажу радянського пам'ятника у с. В'язова Жовківської громади місцеві мешканці перешкоджали ініціативній групі, обзивали їх і відстоювали його збереження. На думку місцевих, він зовсім не радянський, а навпаки нагадував їм сучасну політикиню Юлію Тимошенко. Для врегулювання конфліктної ситуації викликали поліцію. У підсумку цього дня у В'язовій таки демонтували колгоспницю, а також дві скульптури піонерів біля школи.

"Важка громада Вʼязової, в якій ціла купа памʼятників радянської доби. Громада, в якій чоловіки, які тут лишилися, захищають не Україну, а … колгоспницю. Довелося викликати поліцію", – написав депутат Львівської облради, член ініціативної групи ЛОВА з декомунізації Захар Миляник.

Цей пам'ятник встановили в селі приблизно тоді, коли там з'явився колгосп. Це типова скульптура в стилістиці соцреалізму: жінка, колгоспниця, яка несе на рушнику хліб. Через косу довкола голови місцеві люблячи називали її "Юлею".

 

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.