У Франції встановили ще один пам’ятник Анні Київській

У місті Ле Блан-Мені встановили пам’ятник Анні Київській – дочці князя Київської Русі Ярослава Мудрого і королеві Франції.

Про це йдеться на Офіційному порталі Києва. 

Участь у заході взяв перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.

"Сьогоднішня подія відбувається в рамках здійснення послідовної державної політики та є результатом реалізації проектів, свого часу ініційованих нашим мером, з обміну пам'ятниками видатним національним діячам історії, культури. Тож це не просто жест ввічливості, а свідоцтво шанобливих, щирих відносин між українським і французьким народами, громадами столиці України і департаментом Сен-Сен-Дені, частинкою якого є ваше чудове місто", – зазначив Микола Поворозник.

Він зауважив, що одна з перших історично важливих офіційно зафіксованих згадок про місто Ле Блан-Мені у 1060 році належить саме Анні Київській. 

"Віднині у місті Ле Блан-Мені стоятиме пам'ятник Анні Київській, а місто стане учасником великого міжнародного проєкту – "Шлях Королеви", що розпочався у древньому Києві, коли юна донька Великого князя Київської Русі-України Ярослава Мудрого Анна вирушила до далекої Франції до свого майбутнього августійшого чоловіка Генріха І. Рухалася нинішніми територіями Польщі, Чехії, Австрії, Німеччини, Бельгії, Люксембургу... Усі ці країни є учасниками нашого проекту", – розповів Микола Поворозник.

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.