Зеленський скасував указ Януковича про присвоєння Національному університету оборони імені Черняховського

Президент України Володимир Зеленський скасував указ Віктора Януковича про присвоєння Національному університету оборони України імені Івана Черняховського.

Відповідний указ Зеленського був опублікований на сайті прездента України 16 червня 2023 року та набуває чинності з дня опублікування.

Цього дня Зеленський також взяв участь в урочистостях з нагоди випуску слухачів Національного університету оборони.

Янукович присвоїв ім'я радянського генерала армії Івана Черняховського Національному університету оборони у лютому 2013 року. Іван Черняховський - Герой СРСР, що займався "розкуркуленням" українців у складі Частин особливого призначення в 1920-х роках.

Крім цього, у липні 2013-го, за рішенням тодішнього кабінету міністрів України незаконно передається основна та найбільша будівля університету начебто для великої необхідності розміщення Вищого спеціалізованого суду України. (з 2017 року Верховний Суд). 

Станом на квітень 2023 року, з ініціативи українського журналіста Юрія Бутусова знову на загальний розсуд підняті питання щодо скасування злочинних рішень команди Миколи Азарова та повернення основної будівлі Національного університету оборони України у період повномасштабного російського вторгнення до України задля повноцінної підготовки офіцерських кадрів Збройних Сил України.

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.