АНОНС: публічна розмова "Лемки та бойки Донбасу. Переселенці чи вигнанці: рондо історичної трагедії"

Із нагоди Всесвітнього дня біженців у Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться публічна розмова на тему «Лемки та бойки Донбасу. Переселенці чи вигнанці: рондо історичної трагедії».

Про це інформує Національний музей історії України у Другій світовій війні.

20 червня о 15:00 з нагоди Всесвітнього дня біженців у Музеї відбудеться публічна розмова на тему "Лемки та бойки Донбасу. Переселенці чи вигнанці: рондо історичної трагедії".

Захід проходитиме у просторі виставки "Україна – розп'яття", яка розповідає про російсько-українську війну.

У межах розмови старший науковий співробітник Музею Роман Кабачій прочитає лекцію, присвячену проблемі вимушеного переселення в умовах російсько-української війни нащадків лемків, переміщених у 1945 р. на Луганщину, та західних бойків у 1951 р. – на Донеччину.

Лемки з Горлицького повіту колишнього Краківського воєводства були виселені зі своїх домівок на підставі Угоди про обмін населенням між УРСР та Польщею від 9 вересня 1944 р. Бойки з Нижньоустрицького району колишньої Дрогобицької області були переселені в межах домовленості про обмін територіями між УРСР та Польщею 1951 р.

Автор лекції зосередиться на двох спільнотах – лемків із с. Переможне та бойків із трьох сіл Званівської громади біля м. Бахмут. Лемки із с. Переможне допомагали захисникам зруйнованого Луганського аеропорту й мусили рятуватися втечею, коли у 2014 р. село зайняли терористи з угруповання "ЛНР". Бойки із сіл Званівської громади, були змушені покинути власні домівки у 2022 р. через бойові дії на їхній території.

Модератор заходу – старший науковий співробітник Музею Інна Єрмакова.

Трансляція заходу на офіційній сторінці Музею у ФБ.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.