АНОНС: Виставка «Фортеця Бахмут»

У Національному музеї історії України з 26 травня по 8 червня триватиме виставка, присвячена місту Бахмат.

Бахмут – це символ української волі та незламності. Бої за цей населений пункт тривають з літа 2022 року та стали найкровопролитнішими в ході російсько-української війни. Місто пережило неймовірну кількість обстрілів, бомбардувань та втрат, на ньому немає живого місця, йому болить, але воно досі тримається.

Це місто, де багато людей втратили своїх рідних, близьких, друзів, а Україна втратила відважних воїнів, які назавжди залишаться в наших серцях. Це місто, яке заслуговує на повагу за свою відвагу та витривалість. Місто про яке ми повинні завжди пам'ятати та шанувати.

На виставці ви можете ознайомитися з військовими артефактами з Бахмуту, який наразі є найгарячішою точкою на планеті. Серед експонатів трофейна російська зброя, документи окупантів, зразки озброєння, які надають українським оборонцям союзники, речі бійців 93-ої механізованої бригади "Холодний Яр".

Виставка в музеї працюватиме щодня, з 10:00 до 18:00, каса музею до 17:00.

Адреса музею – вулиця Володимирська, 2.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.