"Бабин Яр" відповів на антиукраїнські висловлювання Путіна на Петербурзькому економічному форумі

Спотворення Голокосту в політичних цілях є серйозним посяганням на гідність жертв.

Меморіальний центру Голокосту "Бабин Яр" відповів на антиукраїнські висловлювання президента РФ Володимира Путіна на Петербурзькому економічному форумі.

Фонд зазначає, що Путін поширює безглузду брехню про Голокост, і його слід класифікувати як заперечувача Голокосту.

"На відміну від навмисної пропаганди Путіна, ми прагнемо проводити ретельне та неупереджене історичне дослідження Голокосту. Одним із таких досліджень стало встановлення імен вбивць у Бабиному Яру. Детальніше про це в матеріалі.

"Як голова вченої ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", о. Патрік Дебуа встановив список із 161 німця, причетного до розстрілу 33 771 єврея в Бабиному Яру. За нашими оцінками, було залучено понад 2000 німців, у тому числі сумнозвісного Пауля Блобеля. О. Патрік Дебуа також проводив розслідування масових розстрілів у Росії, від Ленінградської області до Північної Осетії. Ми закликаємо пана Путіна вивчати Голокост у його власній країні, Росії, де зафіксовано понад 100 місць масових вбивств євреїв. Спотворення Голокосту в політичних цілях є серйозним посяганням на гідність жертв. Путін звинувачує Україну, намагаючись приховати власні акти геноциду.", - сказано у заяві фонду.

Олександр Круглов, старший науковий радник з історичних питань Меморіального Центру Голокосту "Бабин Яр" зазначає:

"На петербурзькому економічному форумі з подачі Путіна також був показаний так званий документальний фільм про "звірства українських поліцаїв". Навіть побіжний аналіз цього продукту російських пропагандистів дозволяє зробити висновок, що він являє собою нагромадження брехні та підтасовування фактів. Зокрема, українські поліцейські, тим більше Буковинський курінь, на основі якого навесні 1942 р. було сформовано 115-й та 118-й шутцманшафтбатальйони, у розстрілах євреїв у Бабиному Яру восени 1941 р. участі не брали. Буковинський курінь прибув у Київ на початку листопада 1941 р., тобто після масових розстрілів. Щоправда, наприкінці вересня 1941 р. до Києва з Житомира німці привезли 300 колишніх військовополонених, з яких було сформовано українську допоміжну поліцію, проте жодної участі у розстрілах вона не брала".

Він наголошує, що розстріли проводили виключно німецькі поліцейські та есесівці – зондеркоманда СД 4а, рота військ СС особливого призначення, підрозділи 45-го та 303-го поліцейських батальйонів.

"Показаний на початку фільму уривок з художнього фільму про Бабин Яр є чистою вигадкою і спотворенням дійсних подій. Його мета – психологічно вплинути на глядачів, сформувати або посилити у них негативне ставлення до України. Таку ж мету мають і інші включені у фільм уривки з німецької кінохроніки про переслідування євреїв місцевим населенням, які жодного відношення до України не мають. У цих уривках йдеться про події у країнах Балтії", - зазначив Круглов.

За його словами, загалом показаний фільм про "звірства українських поліцаїв" носить суто пропагандистський характер і покликаний виправдати агресію Росії проти України, злочини рашистів на захопленій території України, налаштувати населення Росії і нечисленні закордонні делегації, що брали участь у форумі, проти України в цілому, та української влади особливо.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.