"Бабин Яр" відповів на антиукраїнські висловлювання Путіна на Петербурзькому економічному форумі

Спотворення Голокосту в політичних цілях є серйозним посяганням на гідність жертв.

Меморіальний центру Голокосту "Бабин Яр" відповів на антиукраїнські висловлювання президента РФ Володимира Путіна на Петербурзькому економічному форумі.

Фонд зазначає, що Путін поширює безглузду брехню про Голокост, і його слід класифікувати як заперечувача Голокосту.

"На відміну від навмисної пропаганди Путіна, ми прагнемо проводити ретельне та неупереджене історичне дослідження Голокосту. Одним із таких досліджень стало встановлення імен вбивць у Бабиному Яру. Детальніше про це в матеріалі.

"Як голова вченої ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", о. Патрік Дебуа встановив список із 161 німця, причетного до розстрілу 33 771 єврея в Бабиному Яру. За нашими оцінками, було залучено понад 2000 німців, у тому числі сумнозвісного Пауля Блобеля. О. Патрік Дебуа також проводив розслідування масових розстрілів у Росії, від Ленінградської області до Північної Осетії. Ми закликаємо пана Путіна вивчати Голокост у його власній країні, Росії, де зафіксовано понад 100 місць масових вбивств євреїв. Спотворення Голокосту в політичних цілях є серйозним посяганням на гідність жертв. Путін звинувачує Україну, намагаючись приховати власні акти геноциду.", - сказано у заяві фонду.

Олександр Круглов, старший науковий радник з історичних питань Меморіального Центру Голокосту "Бабин Яр" зазначає:

"На петербурзькому економічному форумі з подачі Путіна також був показаний так званий документальний фільм про "звірства українських поліцаїв". Навіть побіжний аналіз цього продукту російських пропагандистів дозволяє зробити висновок, що він являє собою нагромадження брехні та підтасовування фактів. Зокрема, українські поліцейські, тим більше Буковинський курінь, на основі якого навесні 1942 р. було сформовано 115-й та 118-й шутцманшафтбатальйони, у розстрілах євреїв у Бабиному Яру восени 1941 р. участі не брали. Буковинський курінь прибув у Київ на початку листопада 1941 р., тобто після масових розстрілів. Щоправда, наприкінці вересня 1941 р. до Києва з Житомира німці привезли 300 колишніх військовополонених, з яких було сформовано українську допоміжну поліцію, проте жодної участі у розстрілах вона не брала".

Він наголошує, що розстріли проводили виключно німецькі поліцейські та есесівці – зондеркоманда СД 4а, рота військ СС особливого призначення, підрозділи 45-го та 303-го поліцейських батальйонів.

"Показаний на початку фільму уривок з художнього фільму про Бабин Яр є чистою вигадкою і спотворенням дійсних подій. Його мета – психологічно вплинути на глядачів, сформувати або посилити у них негативне ставлення до України. Таку ж мету мають і інші включені у фільм уривки з німецької кінохроніки про переслідування євреїв місцевим населенням, які жодного відношення до України не мають. У цих уривках йдеться про події у країнах Балтії", - зазначив Круглов.

За його словами, загалом показаний фільм про "звірства українських поліцаїв" носить суто пропагандистський характер і покликаний виправдати агресію Росії проти України, злочини рашистів на захопленій території України, налаштувати населення Росії і нечисленні закордонні делегації, що брали участь у форумі, проти України в цілому, та української влади особливо.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.