АНОНС: Показ фільму "Кубанські козаки. А вже літ двісті..."

Фільм, який заборонений на Кубані, можна переглянути 24 червня у Музеї Голодомору.

Про це інформує Музей Голодомору.

"…Ми їздили по станицях. За старих часів звалися вони по-запорозькому куренями. Ходили від хати до хати, від двору до двору… Не покидало відчуття що ми вдома, все тут нагадувало Україну. Все!" Так описують автори фільму "Кубанські козаки. А вже літ двісті…" своє перебування на Кубані на початку 90-х років минулого століття.

Фільм був створений у 1992 році до 200-ліття перших переселень запорожців на землі сучасної Кубані. "Першим запорожцям, що висадилися на Тамані 25 серпня 1792 року, присвячується", — йдеться у посвяті до стрічки.

З приходом совєтів життя української Кубані змінюється. Українці пройдуть тут через всі випробування, яких зазнала і сама Україна: радянську окупацію, розкуркулення, Голодомор, репресії, примусові депортації і зросійщення.

Музей Голодомору запрошує всіх охочих разом переглянути цю документальну стрічку (режисер Валентин Сперкач, оператор Сергій Лисецький, голос за кадром — Богдан Ступка. Знято об`єднанням "Студія "Україна").

Під час перегляду також відбудеться обговорення за участі режисера фільму Валентина Сперкача і завідувача відділу досліджень Голодомору та штучних масових голодів нашого Музею, дослідника історії Кубані, професора Дмитра Білого.

З документального фільму ви дізнаєтесь про те, як в українців Кубані забирали звичаї і мову, як переписували прізвища, як нищили українську ідентичність, як ламали хребет козацтву. Це фільм про те, як українців Кубані робили перевертнями і "русскімі". Але навіть після такої нищівної асиміляції тут на початку 90-х все ще можна було почути українську мову, пісню, відчути незнищенний дух нищеного народу.

Цей фільм був і є заборонений до показу на Кубані. А від режисера стрічки ви дізнаєтесь те, що залишилося "за кадром".

Чекаємо на вас 24 червня о 15:00 у Музеї Голодомору (Київ, вул. Лаврська, 3).

Показ безкоштовний!

Оскільки кількість місць обмежена, просимо зареєструватися.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.