АНОНС: Показ фільму "Кубанські козаки. А вже літ двісті..."

Фільм, який заборонений на Кубані, можна переглянути 24 червня у Музеї Голодомору.

Про це інформує Музей Голодомору.

"…Ми їздили по станицях. За старих часів звалися вони по-запорозькому куренями. Ходили від хати до хати, від двору до двору… Не покидало відчуття що ми вдома, все тут нагадувало Україну. Все!" Так описують автори фільму "Кубанські козаки. А вже літ двісті…" своє перебування на Кубані на початку 90-х років минулого століття.

Фільм був створений у 1992 році до 200-ліття перших переселень запорожців на землі сучасної Кубані. "Першим запорожцям, що висадилися на Тамані 25 серпня 1792 року, присвячується", — йдеться у посвяті до стрічки.

З приходом совєтів життя української Кубані змінюється. Українці пройдуть тут через всі випробування, яких зазнала і сама Україна: радянську окупацію, розкуркулення, Голодомор, репресії, примусові депортації і зросійщення.

Музей Голодомору запрошує всіх охочих разом переглянути цю документальну стрічку (режисер Валентин Сперкач, оператор Сергій Лисецький, голос за кадром — Богдан Ступка. Знято об`єднанням "Студія "Україна").

Під час перегляду також відбудеться обговорення за участі режисера фільму Валентина Сперкача і завідувача відділу досліджень Голодомору та штучних масових голодів нашого Музею, дослідника історії Кубані, професора Дмитра Білого.

З документального фільму ви дізнаєтесь про те, як в українців Кубані забирали звичаї і мову, як переписували прізвища, як нищили українську ідентичність, як ламали хребет козацтву. Це фільм про те, як українців Кубані робили перевертнями і "русскімі". Але навіть після такої нищівної асиміляції тут на початку 90-х все ще можна було почути українську мову, пісню, відчути незнищенний дух нищеного народу.

Цей фільм був і є заборонений до показу на Кубані. А від режисера стрічки ви дізнаєтесь те, що залишилося "за кадром".

Чекаємо на вас 24 червня о 15:00 у Музеї Голодомору (Київ, вул. Лаврська, 3).

Показ безкоштовний!

Оскільки кількість місць обмежена, просимо зареєструватися.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.