Спецпроект

Хорватія визнала Голодомор геноцидом українського народу

28 червня парламент Хорватії схвалив декларацію про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу.

 Про це повідомив у твітері президент Володимир Зеленський.

"Парламент Республіки Хорватія ухвалив декларацію про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу. Вдячний Хорватії за це історичне голосування. Світ ніколи не змириться зі злочинами Кремля – ні минулими, ні сучасними", – наголосив Зеленський.

15 червня уряд Хорватії підтримав ініціативу парламенту країни щодо визнання Голодомору геноцидом українського народу, йшлося в заяві прем'єр-міністра Хорватії Андрія Пленкова.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба також вже подякував парламенту Хорватії за "історичне рішення" та вшанування пам'яті жертв Голодомору.

"До листопада 2022 року 15 країн визнали Голодомор геноцидом українського народу. Відтоді приєдналося ще 12. Я дякую їм за те, що почули наші прохання, і запрошую інших приєднатися. Визнання вшановує жертв і застерігає майбутні покоління запобігати геноциду", – написав Кулеба у твітері.

Нагадаємо,  у травні цього року таке рішення прийняли Франція, Великобританія та Словенія. В червні Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу визнала Словаччина. 

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.