УІНП підготував роз'яснення щодо перейменування населених пунктів

Український інститут національної пам'яті підготував розʼяснення, на що слід звернути увагу у звʼязку з ситуацією, що склалася, щоб осмислено виконувати вимоги Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та уникнути помилкових підходів.

У суспільстві виник значний резонанс у звʼязку з оприлюдненим Національна комісія зі стандартів державної мови переліком сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають мовним стандартам.

28 червня Міністерство освіти і науки України скерувало до неї листа з пропозицією скасувати обидва рішення.

Український інститут національної пам'яті підготував розʼяснення, на що слід звернути увагу у звʼязку з ситуацією, що склалася, щоб осмислено виконувати вимоги Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" та уникнути помилкових підходів

Відповідні розʼяснення офіційним листом УІНП спрямував до Національної комісії зі стандартів державної мови.

Закон визначає дві паралельні процедури щодо перейменування населених пунктів.

Одна процедура стосується населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики.

Процес перейменування таких населених пунктів розпочнеться 27 липня 2023 року. Громади, назви населених пунктів яких містять символіку російської імперської політики, матимуть пів року, щоб визначитися з новою назвою та надати пропозиції до Верховної Ради України. Далі їх розгляне парламент із урахуванням рекомендацій науковців та Українського інституту національної памʼяті.

Детально, що є символікою російської імперської політики та як відбуватиметься її усунення з публічного простору, УІНП пояснював в окремій інфографіці. Посилання на неї продублюємо в першому коментарі.

Інша процедура стосується тих населених пунктів, назви яких потрібно привести у відповідність до стандартів української мови.

Саме до цієї, другої, процедури залучена Національна комісія зі стандартів державної мови, яку закон уповноважив до 27 червня 2023 року оприлюднити перелік таких назв населених пунктів та, наголосимо, свої рекомендації, яким чином ці назви змінити, щоб вони відповідали стандартам української мови.

Оприлюднені комісією переліки для всіх областей та Криму складаються з трьох частин:

І. "Назви сіл, селищ, міст, які не відповідають правописним, словотвірним та словозмінним нормам української мови".

ІІ. "Назви сіл, селищ, міст, які не відповідають лексичним нормам української мови, зокрема, стосуються російської імперської політики".

ІІІ. "Назви сіл, селищ, міст, які можуть не відповідати лексичним нормам української мови, зокрема, стосуватися російської імперської політики".

Найбільш суперечливою є частина ІІІ. Уже в її назві фіксується, що до неї включені населені пункти, назви яких лише гіпотетично можуть не відповідати нормам.

Саме до частини ІІІ переліків включені такі населені пункти, як Запоріжжя, чиї назви відповідають нормам української мови, але щодо яких укладачі переліків висловили припущення, що вони можуть стосуватися російської імперської політики.

До цієї частини включені й історичні назви, деякі з них відомі з XII–XIV століть. Наприклад, село Красне Броварського району Київської області (відоме з XIV ст.), село Красне Перше Обухівського 

району Київської області (відоме з часів Русі, розташоване в долині річки Красна), село Тараканів Дубенського району Рівненської області (перша писемна згадка датується 1488 р.), село Краснопіль Чуднівського району Житомирської області (перша згадка у 1601 р.).

Варто також відзначити, що частина ІІІ переліків не містить рекомендацій щодо приведення назв у відповідність до стандартів мови. Натомість комісія запропонувала (не уточнено, кому саме) "обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку".

Наголосимо, що закон не уповноважує комісію визначати, чи стосуються назви російської імперської політики.

Відтак, Український інститут національної памʼяті закликає переглянути запропоновані переліки.

Що критично важливо при цьому врахувати?

Насамперед, закон не забороняє назви, які лише співзвучні з тими, на які поширюються передбачені законом обмеження.

Це означає, що необхідно досліджувати походження назв, консультуватися з істориками, краєзнавцями перед тим, як включати їх до переліку на перейменування.

Не може застосовуватися "презумпція вини", коли громадам пропонується обґрунтувати доцільність збереження історичної назви населеного пункту.

Пропонуємо переглянути оприлюднені комісією матеріали та підготувати перелік сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають стандартам державної мови, а також рекомендації щодо приведення таких назв у відповідність до стандартів, що передбачено пунктом 11 статті 8 закону.

Оптимальним вирішенням ситуації, що склалася, стало б цілковите вилучення з переліків частини ІІІ та перегляд частини ІІ відповідно до визначених законом повноважень комісії.

Український інститут національної памʼяті зі свого боку готовий надавати необхідні роз'яснення та консультації.

 

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.