У Запоріжжі в обмілілій зоні Дніпра виявили тисячолітній човен

У Запоріжжі під час обстеження обмілілої внаслідок підриву Каховської ГЕС берегової зони виявили дубовий човен, вік якого може сягати понад 1000 років.

Про це повідомили на сторінці Національного заповідника Хортиця у Facebook. 

Човен виявили працівники заповідника, коли досліджували ділянку берегової зони, яка обміліла після підриву Каховської ГЕС. 

"У зв'язку із надзвичайною екологічною ситуацією і падінням рівня води у річці Дніпро внаслідок руйнації Каховської ГЕС під загрозою знищення опинилися численні пам'ятки історії та археології, які знаходилися на затоплених ділянках. Для їх виявлення та порятунку співробітники Національного заповідника "Хортиця" ведуть щоденний моніторинг прибережної смуги", – написали в повідомленні. 

Знайдений човен виготовлений з цільного стовбура дуба, його довжина 6 метрів 80 см, висота бортів - близько пів метра.

"Човен був розмитий з піску та по частинах переміщений до реставраційного ангару. Зараз він потребує термінової консервації у спеціальному хімічному розчині та в подальшому реставрації, аби стати музейним експонатом", – написали в заповіднику.

У минулому біля берегів Хортиці знаходили подібні човни, які пов'язані з давньоруським поселенням на острові. Воно існувало з X по XIV cтоліття. Такі плавзасоби використовувалися для риболовлі та інших промислів, місцевих перевезень, а також для обслуговування переправ.

На човні є окремі символи, але що вони означають  поки незрозуміло. Попри серйозні ушкодження човен сподіваються музеїфікувати.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.