АНОНС: Єврейсько-мусульманські відносини на території України

6 червня матимете змогу приєднатися до Круглого столу «Єврейсько-мусульманські відносини на території України: науковий та пропагандистський дискурси в умовах повномасштабної російської агресії».

Сіоністська федерація України (СФУ) та Міжнародна міждисциплінарна сертифікатна програма з юдаїки у співпраці з Інститутом сходознавства ім. А, Ю. Кримського НАНУ запрошують вас приєднатись до Круглого столу: "Єврейсько-мусульманські відносини на території України: науковий та пропагандистський дискурси в умовах повномасштабної російської агресії".

Юдаїзм та іслам мають сотні років мирного сусідства та взаємодії на території України. В Україні з 1991 року відносини євреїв та інших народів розглядалися найчастіше у контексті "українці (православні, греко-католики)-євреї (юдеї)". Відносини євреїв та мусульман (головним чином, тюрок) залишалися здебільшого на маргінесі наукового та популярного дискурсів. В той же час на території України в багатьох регіонах проживає (проживало) мусульманське населення (кримські, волинські та донбаські татари), яке мало свій цікавий історичний досвід сусідства з ашкеназськими та неашкеназьскими євреями (караїмами, кримчаками, сефардами, суботниками).

Якими були ці відносини? Які питання мають бути вивченні науковцями та відрефлексовані громадянським суспільством в Україні? Які є "проблемні питання" в цій українській історії і як вони (не)інструменталізуються на фоні російської агресії проти України, конфліктів на Близькому Сході та політичній ситуації на Заході? Ці та інші питання запрошуємо обговорити на нашому круглому столі.

В заході візьмуть участь:

Мартін-Олександр Кислий, к.і.н., Національний університет "Києво-Могилянська академія.

Юрій (Амір) Радченко, к.і.н., Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, New Europe College Fellow.

Михайло Якубович, к.і.н., Freiburg University (Німеччина), Coventry University (Великобританія).

Дата і час : 6 червня, початок о 20:00 (за Києвом).

Реєстрація за посиланням.

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.