АНОНС: дискусія навколо книги Маріуша Зайончковського «Вєрховина 1945»

Дискусія відбудеться 12 червня на платформі ZOOM.

Про це інформує Інститут політичних досліджень Польської академії наук.

Лабораторія Річарда Пайпса запрошує на зустріч під назвою "Факти, міфи, сучасні історичні дискурси та інтерпретаційні суперечки щодо вчинення злочину та Національних збройних сил. Дискусія навколо книги доктора Маріуша Зайончковського "Верховина 1945".

Коли: 12 червня об 12:00.

Де: на платформі ZOOM.

Зареєструватися на подію можна за посиланням.

6 червня 1945 року, угрупування Народових Сил Збройних (NSZ) під командуванням Мєчислава Паздерського винищило 194 українці у селі Верховина Люблінського воєводства Красноставського повіту ґміни Сенниця-Ружана. Вони увійшли до села в одязі Війська Польського, що не викликало занепокоєння населення. Розвідавши місцевість, вийшли з села і повернулися, замордувавши 45 дорослих чоловіків і 149 жінок та дітей різного віку. Для вбивства була використана вогнепальна зброя, сокири, лопати, мотики.

У Польщі, бойовики організації NSZ на державному рівні вважаються борцями за незалежність, а всі військові злочини, вчинені ними – як "відплатні" та "захисні" акції.

В 1992 році президент Польщі посмертно нагородив Мечислава Паздерського Хрестом національного військового чину і Партизанським хрестом. 

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.