«Скіфське золото» повернуть в Україну

Верховний суд Нідерландів зобов’язав музей Алларда Пірсона передати Національному музею історії України музейні експонати з виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі».

Про це інформує Міністерство культури та інформаційної політики України. 
Після майже 10 років судових баталій Верховний суд Нідерландів зобов'язав музей Алларда Пірсона передати Національному музею історії України музейні експонати з виставки "Крим – золотий острів у Чорному морі", орієнтовна вартість яких складає 10 млн євро.

Музей Алларда Пірсона в Амстердамі отримав об'єкти у тимчасове користування з чотирьох музеїв Криму у 2014 році. Коли Росія анексувала півострів, стало незрозуміло, кому передавати ці предмети: музеям в окупованому Криму чи Україні.

14 грудня 2016 року суд Амстердама вирішив повернути Україні "скіфське золото", однак у січні 2017 року кримські музеї почали процес оскарження рішення. Суд в Амстердамі в 2021 році ухвалив рішення на користь України.

"Кримські музеї" звернулися до Верховного Суду, який 9 червня постановив, що скарби є культурною спадщиною всієї України. Тепер, коли Верховний Суд ухвалив це рішення, суперечка нарешті завершилася.

"Рішення Верховного Суду поставило крапку в цій суперечці. Музей Алларда Пірсона має передати мистецькі цінності державі Україна, а не кримським музеям", – йдеться у рішенні суду.

В лютому 2014 року колекція "скіфського золота" була вивезена в Амстердам для участі у виставці "Крим: золото і таємниці Чорного моря", яка проходила в Музеї Пірсона.

Виставка складається з колекцій п'яти музеїв, один з яких розташований у Києві, а чотири – в Криму. Серед 500 експонатів виставки – артефакти зі скіфського золота, церемоніальний шолом, коштовне каміння і мечі стародавніх греків і скіфів.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.