Український бренд представив колекцію сорочок на основі автентичного вбрання

Український бренд одягу Etnodim створив нову колекцію на основі матеріалів, що зберігаються в Музеї Івана Гончара.

Про це повідомляє Etnodim на своєму сайті.

Протягом кількох місяців майстрині Etnodim відвідували Музей Івана Гончара й "досліджували орнаменти та вишивку на маленьких клаптиках тканини". Так вони розробили сучасні моделі з елементами національного одягу: десять жіночих вишиванок, п'ять суконь, дев'ять чоловічих вишиванок та один жилет.

До нової колекції увійшли: сукня Malyn з характерними поліськими орнаментами (ромб та промені), сорочка Opishnya з полтавською гладдю, а також чоловіча сорочка Veremiy зі складним геометричним орнаментом, традиційним для Вінницької області, — ромб та восьмикутна зірка.

Загалом у колекції відтворена традиційна вишивка таких регіонів: Київського, Чернігівського, Полтавського, Харківського, Житомирського, Рівненського, Одеського, Івано-Франківського, Тернопільського, Закарпатського, Львівського, Вінницького та Волинського.

Зокрема, дизайнери використали фрагменти вишивок XVIII–XX століття, які неможливо відновити. 

Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара" заснований у Києві 1933 року на базі приватного зібрання художника Івана Гончара. Музей володіє масштабною колекцією мистецьких та етнографічних об'єктів — понад 15 тисяч одиниць. 

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.