У Львові створять меморіальну майстерню Карла Звіринського

Ініціаторкою проєкту є громадянка Чабан, яка має на меті відновити та зберегти історичне приміщення, де працював митець.

Про це інформує Твоє місто. 

13 липня комісія культури, молоді, спорту та зовнішніх зв'язків Львівської міської ради погодила приватизацію творчої майстерні за адресою вул. Котляревського, 26, кв. 43 для створення меморіальної майстерні художника Карла Звіринського.

Громадянка Чабан звернулася щодо приватизації приміщення для створення меморіальної майстерні видатного педагога та митця Карла Звіринського. Там він раніше працював.

Депутати підтримали це рішення. Проєкт приватизації майстерні мають затвердити на сесії міської ради. 

Карло Звіринський народився 14 серпня 1923 у селі Лаврів,на Львівщині. Навчався у Вільній Українській Мистецькій Академії, згодом у Львівському художньому училищі на малярському відділенні у Романа Сельського,та у Львівському державному інституті декоративного та прикладного мистецтва (тепер Львівська національна академія мистецтв). 

У 1959 році Карло Звіринський створив підпільну школу для молоді, яка проіснувала майже 10 років. Особливу увагу митець приділяв вивченню досягнень світової культури та розвитку національної свідомості. В Школі Звіринського, крім живопису, композиції, вивчали історію України, світові мистецтво, літературу, музику, релігію.

З 1992 року - член Спілки хідожників України. З 1997 року – Заслужений діяч мистцетв України.

Помер 8 жовтня 1997 року, похований на Голосківському цвинтарі.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.