У Полтаві демонтують пам'ятники Пушкіну, Ватуіну та Зигіну не дочекавшись дозволу Мінкульту

У Полтаві протягом тижня планують демонтувати три пам'ятники: радянським генералам Олексію Зигіну, Миколі Ватутіну і поету Олександру Пушкіну.

Про це повідомляє пресслужба Полтавської міської ради.

На початку літа експертна комісія Міністерства культури розглянула звернення Полтави та зняла відповідні пам'ятники з Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Втім, досі міськрада не отримала листа-дозволу виконати демонтаж пам'ятників.

Враховуючи можливі кадрові зміни у керівництві Мінкульту (зокрема, звільнення очільника міністерства Олександра Ткаченка), керівництво міста вирішило діяти без дозволу урядовців.

Працівники "Декоративних культур" мають виконати демонтаж пам'ятників впродовж 7 днів. Після демонтажу скульптури будуть передані до музеїв.

"Всі строки минули й відповіді від Мінкульту ми не отримали. Тому зараз ми ці пам'ятники демонтуємо, перенесемо їх на зберігання й уже потім чекатимемо коли переоберуть нового керівника Міністерства культури. Це може затягнутися дуже надовго. Є декілька пропозицій, куди перенесемо пам'ятники Зигіну, Ватутіну і Пушкіну. Одна із них передати демонтовані пам'ятники у Сумську область на зберігання у музей", - пояснив в.о міського голови Полтави Андрій Карпов.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.