У Полтаві демонтують пам'ятники Пушкіну, Ватуіну та Зигіну не дочекавшись дозволу Мінкульту

У Полтаві протягом тижня планують демонтувати три пам'ятники: радянським генералам Олексію Зигіну, Миколі Ватутіну і поету Олександру Пушкіну.

Про це повідомляє пресслужба Полтавської міської ради.

На початку літа експертна комісія Міністерства культури розглянула звернення Полтави та зняла відповідні пам'ятники з Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Втім, досі міськрада не отримала листа-дозволу виконати демонтаж пам'ятників.

Враховуючи можливі кадрові зміни у керівництві Мінкульту (зокрема, звільнення очільника міністерства Олександра Ткаченка), керівництво міста вирішило діяти без дозволу урядовців.

Працівники "Декоративних культур" мають виконати демонтаж пам'ятників впродовж 7 днів. Після демонтажу скульптури будуть передані до музеїв.

"Всі строки минули й відповіді від Мінкульту ми не отримали. Тому зараз ми ці пам'ятники демонтуємо, перенесемо їх на зберігання й уже потім чекатимемо коли переоберуть нового керівника Міністерства культури. Це може затягнутися дуже надовго. Є декілька пропозицій, куди перенесемо пам'ятники Зигіну, Ватутіну і Пушкіну. Одна із них передати демонтовані пам'ятники у Сумську область на зберігання у музей", - пояснив в.о міського голови Полтави Андрій Карпов.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".