У Полтаві демонтують пам'ятники Пушкіну, Ватуіну та Зигіну не дочекавшись дозволу Мінкульту

У Полтаві протягом тижня планують демонтувати три пам'ятники: радянським генералам Олексію Зигіну, Миколі Ватутіну і поету Олександру Пушкіну.

Про це повідомляє пресслужба Полтавської міської ради.

На початку літа експертна комісія Міністерства культури розглянула звернення Полтави та зняла відповідні пам'ятники з Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Втім, досі міськрада не отримала листа-дозволу виконати демонтаж пам'ятників.

Враховуючи можливі кадрові зміни у керівництві Мінкульту (зокрема, звільнення очільника міністерства Олександра Ткаченка), керівництво міста вирішило діяти без дозволу урядовців.

Працівники "Декоративних культур" мають виконати демонтаж пам'ятників впродовж 7 днів. Після демонтажу скульптури будуть передані до музеїв.

"Всі строки минули й відповіді від Мінкульту ми не отримали. Тому зараз ми ці пам'ятники демонтуємо, перенесемо їх на зберігання й уже потім чекатимемо коли переоберуть нового керівника Міністерства культури. Це може затягнутися дуже надовго. Є декілька пропозицій, куди перенесемо пам'ятники Зигіну, Ватутіну і Пушкіну. Одна із них передати демонтовані пам'ятники у Сумську область на зберігання у музей", - пояснив в.о міського голови Полтави Андрій Карпов.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.