У Полтаві демонтують пам'ятники Пушкіну, Ватуіну та Зигіну не дочекавшись дозволу Мінкульту

У Полтаві протягом тижня планують демонтувати три пам'ятники: радянським генералам Олексію Зигіну, Миколі Ватутіну і поету Олександру Пушкіну.

Про це повідомляє пресслужба Полтавської міської ради.

На початку літа експертна комісія Міністерства культури розглянула звернення Полтави та зняла відповідні пам'ятники з Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Втім, досі міськрада не отримала листа-дозволу виконати демонтаж пам'ятників.

Враховуючи можливі кадрові зміни у керівництві Мінкульту (зокрема, звільнення очільника міністерства Олександра Ткаченка), керівництво міста вирішило діяти без дозволу урядовців.

Працівники "Декоративних культур" мають виконати демонтаж пам'ятників впродовж 7 днів. Після демонтажу скульптури будуть передані до музеїв.

"Всі строки минули й відповіді від Мінкульту ми не отримали. Тому зараз ми ці пам'ятники демонтуємо, перенесемо їх на зберігання й уже потім чекатимемо коли переоберуть нового керівника Міністерства культури. Це може затягнутися дуже надовго. Є декілька пропозицій, куди перенесемо пам'ятники Зигіну, Ватутіну і Пушкіну. Одна із них передати демонтовані пам'ятники у Сумську область на зберігання у музей", - пояснив в.о міського голови Полтави Андрій Карпов.

 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.