"Колапс. Як українці зруйнували Імперію Зла" нагородили премією Івана Франка

У номінації «За кращий твір у телевізійній сфері» премію присуджено режисеру Сергію Лисенку та сценаристу Олександру Зінченку за документальний фільм «Колапс: як українці зруйнували імперію зла».

Про це йдеться на офіційному сайті Держкомтелерадіо.

Присудження Премії відбувається щорічно напередодні дня народження Івана Франка – 27 серпня. Премія у розмірі 10-ти тисяч гривень присуджується у 4-х номінаціях. Цього року на здобуття премії надійшло 23 роботи.

У номінації "За кращий твір у телевізійній сфері" премію присуджено режисеру Сергію Лисенку та сценаристу Олександру Зінченку за документальний фільм "Колапс: як українці зруйнували імперію зла".

Фільм розповідає про те, як проголошення Україною незалежності унеможливлює подальше існування СРСР. Прем'єра відбулася 23.08.2021 в ефірі загальнонаціонального телеканалу Суспільного "Перший". Також фільм транслювався в ефірі загальнонаціонального телеканалу "Суспільне Культура" та в ефірі телеканалів регіонального мовлення Суспільного.

Шляхом відкритого голосування комітет ухвалив рішення присудити премію імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності у номінації "За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації" Володимиру Кузику за збірку публіцистичних творів "Дивниця". Це книга роздумів про українство, про домінанти душі українського народу – моральні, психологічні, культурні. 

У номінації "За кращий твір у радіомовній сфері" лауреатами премії імені Івана Франка стали Олена Гусейнова та Мирослав Лаюк за цикл радіопередач спецпроєкту "Леся Українка: 30 радіоісторій", присвяченого 150-річчю з дня народження визначної поетеси. 

У номінації "За кращу наукову роботу в інформаційній сфері" премію імені Івана Франка присуджено Валерію Королю і Григорію Любовцю за монографію "Контент негативу. Як захистити себе та країну в умовах тотального інформаційного протистояння" (м.Київ, Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2021).

Премію ім. Івана Франка в галузі інформаційної діяльності засновано 2004 року. Премією відзначаються автори нових оригінальних творів, що сприяють утвердженню історичної пам'яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.