Монумент «Батьківщина-мати» підсвітили кольорами прапора США

Вперше «Батьківщина-мати» засвітилася кольорами прапора іноземної держави – Сполучених Штатів Америки. Це було зроблено з нагоди їхнього національного свята – Дня Незалежності.

Про це повідомили в Національному музеї історії України у Другій світовій війні. 

"Вітаємо весь американський народ та особисто Надзвичайного і Повноважного Посла Сполучених Штатів Америки в Україні Бріджит Брінк – справжнього друга нашого Музею. Прикметно, що в цей святковий день вона завітала до нас і стала учасницею відкриття експозиції, присвяченої партнерству двох держав.

Про подробиці виставкового проєкту ми розповімо згодом, а зараз пропонуємо побачити, як відбувалася наймасштабніша візуалізація американського прапора в Україні. Зі святом, Америко!", - йдеться у новині.

Підсвічування скульптури "Батьківщина-мати" в кольорах прапора України стало традицією Музею ще від 2014 року.

Навіть у найскладніші для країни часи – напередодні широкомасштабного вторгнення та з його початком – монумент тричі ставав синьо-жовтим. 4 лютого 2022 р. – як символ стійкості українців перед загрозою; 8 травня – до Дня пам'яті та примирення; 24 серпня – до Дня Незалежності України.

"Батьківщина-Мати" — монументальна скульптура в Києві. Розташована на високому правому березі річки Дніпро, на території Національного музею історії України у Другій світовій війні. Відкрита у 1981 році. Є найвищою монументальною скульптурою в Європі. Автор монумента — народний художник СРСР скульптор Василь Бородай.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.