Монумент «Батьківщина-мати» підсвітили кольорами прапора США

Вперше «Батьківщина-мати» засвітилася кольорами прапора іноземної держави – Сполучених Штатів Америки. Це було зроблено з нагоди їхнього національного свята – Дня Незалежності.

Про це повідомили в Національному музеї історії України у Другій світовій війні. 

"Вітаємо весь американський народ та особисто Надзвичайного і Повноважного Посла Сполучених Штатів Америки в Україні Бріджит Брінк – справжнього друга нашого Музею. Прикметно, що в цей святковий день вона завітала до нас і стала учасницею відкриття експозиції, присвяченої партнерству двох держав.

Про подробиці виставкового проєкту ми розповімо згодом, а зараз пропонуємо побачити, як відбувалася наймасштабніша візуалізація американського прапора в Україні. Зі святом, Америко!", - йдеться у новині.

Підсвічування скульптури "Батьківщина-мати" в кольорах прапора України стало традицією Музею ще від 2014 року.

Навіть у найскладніші для країни часи – напередодні широкомасштабного вторгнення та з його початком – монумент тричі ставав синьо-жовтим. 4 лютого 2022 р. – як символ стійкості українців перед загрозою; 8 травня – до Дня пам'яті та примирення; 24 серпня – до Дня Незалежності України.

"Батьківщина-Мати" — монументальна скульптура в Києві. Розташована на високому правому березі річки Дніпро, на території Національного музею історії України у Другій світовій війні. Відкрита у 1981 році. Є найвищою монументальною скульптурою в Європі. Автор монумента — народний художник СРСР скульптор Василь Бородай.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".