у США опублікували збірку віршів українських поетів про події у Бабиному Яру

У США вийшла друком антологія "Бабин Яр: Реакція українських поетів", де зібрані вірші українських поетів про події вересня 1941 року у Києві.

Про це інформує Суспільне. Культура.

Книжку упорядкував перекладач і редактор антології "Нью-Йоркські елегії", та співперекладач книжок Сергія Жадана і Юрія Андруховича Остап Кісь та автор двох поетичних збірок і редактором відділу поезії журналу The Common Джон Геннессі. Вона вийшла у видавництві Українського наукового інституту Гарвардського університету 30 травня.

На сайті видавництва зазначено, що ця збірка присвячена 80-м роковинам розстрілів євреїв у Бабиному Яру, які світ вшановував у 2021 році, та вперше об'єднує відгуки українських поетів-євреїв та неєвреїв радянського та пострадянського періодів.

"Написані у 1941-2018 роках понад двадцятьма поетами, ці вірші належать до різних літературних канонів, традицій і часових рамок, а їхні автори є представниками кількох поколінь", — зазначають упорядники.

За їх словами, у збірці поети прагнуть створити мову, здатну зобразити страждання та знищення українського єврейського населення під час Голокосту, а також інших народів, вбитих на цьому місці.

 

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.