у США опублікували збірку віршів українських поетів про події у Бабиному Яру

У США вийшла друком антологія "Бабин Яр: Реакція українських поетів", де зібрані вірші українських поетів про події вересня 1941 року у Києві.

Про це інформує Суспільне. Культура.

Книжку упорядкував перекладач і редактор антології "Нью-Йоркські елегії", та співперекладач книжок Сергія Жадана і Юрія Андруховича Остап Кісь та автор двох поетичних збірок і редактором відділу поезії журналу The Common Джон Геннессі. Вона вийшла у видавництві Українського наукового інституту Гарвардського університету 30 травня.

На сайті видавництва зазначено, що ця збірка присвячена 80-м роковинам розстрілів євреїв у Бабиному Яру, які світ вшановував у 2021 році, та вперше об'єднує відгуки українських поетів-євреїв та неєвреїв радянського та пострадянського періодів.

"Написані у 1941-2018 роках понад двадцятьма поетами, ці вірші належать до різних літературних канонів, традицій і часових рамок, а їхні автори є представниками кількох поколінь", — зазначають упорядники.

За їх словами, у збірці поети прагнуть створити мову, здатну зобразити страждання та знищення українського єврейського населення під час Голокосту, а також інших народів, вбитих на цьому місці.

 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.