На Хортиці виявили нові знахідки

Через різке падіння рівня води на береговій смузі острова, яке сталося після підриву росіянами Каховської ГЕС, на території національного заповідника "Хортиця" знайшли кілька сотень нових археологічних предметів.

Про це інформує Міністерство культури та інформаційної політики.

Вперше за 70 років на поверхні опинились території, які були під водами Дніпра.Тож співробітники заповідника щодня інспектують Хортицю, проводять рейди на аварійних ділянках, щоб зберегти пам'ятки, які знаходять після зниження води.

"Берегова смуга острова Хортиця багата пам'ятками історії та археології, однак деякі з них знаходяться в аварійному стані та потребують невідкладних рятівних та превентивних робіт", – зазначили у МКІП.

Загалом за цей період вдалося виявити кілька сотень археологічних предметів з металу, кераміки та дерева, а також понад тисячу фрагментів керамічних виробів. Зокрема, серед знахідок – кераміка, починаючи від доби енеоліту (6-5 тис. до н.е.) і закінчуючи ХІХ століттям; знаряддя для полювання з кременю; металеві монети; середньовічні пляшки та скляні бомби.

Фахівці заповідника проводять камеральну обробку кожної знахідки та заносять їх до польового опису, на основі якого згодом складуть археологічний звіт. Також зі знахідками з Хортиці ведуться археологічні дослідження як інвазивного, так і неінвазивного характеру, а також їх оцифрування.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.