У Запоріжжі в обмілілій зоні Дніпра виявили тисячолітній човен

У Запоріжжі під час обстеження обмілілої внаслідок підриву Каховської ГЕС берегової зони виявили дубовий човен, вік якого може сягати понад 1000 років.

Про це повідомили на сторінці Національного заповідника Хортиця у Facebook. 

Човен виявили працівники заповідника, коли досліджували ділянку берегової зони, яка обміліла після підриву Каховської ГЕС. 

"У зв'язку із надзвичайною екологічною ситуацією і падінням рівня води у річці Дніпро внаслідок руйнації Каховської ГЕС під загрозою знищення опинилися численні пам'ятки історії та археології, які знаходилися на затоплених ділянках. Для їх виявлення та порятунку співробітники Національного заповідника "Хортиця" ведуть щоденний моніторинг прибережної смуги", – написали в повідомленні. 

Знайдений човен виготовлений з цільного стовбура дуба, його довжина 6 метрів 80 см, висота бортів - близько пів метра.

"Човен був розмитий з піску та по частинах переміщений до реставраційного ангару. Зараз він потребує термінової консервації у спеціальному хімічному розчині та в подальшому реставрації, аби стати музейним експонатом", – написали в заповіднику.

У минулому біля берегів Хортиці знаходили подібні човни, які пов'язані з давньоруським поселенням на острові. Воно існувало з X по XIV cтоліття. Такі плавзасоби використовувалися для риболовлі та інших промислів, місцевих перевезень, а також для обслуговування переправ.

На човні є окремі символи, але що вони означають  поки незрозуміло. Попри серйозні ушкодження човен сподіваються музеїфікувати.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.