АНОНС: У Національному музеї історії відкрилася виставка археологічних знахідок, вилучених в ексдепутата

У Національному музеї історії України відкриється виставка цінних археологічних знахідок, серед яких – вилучені в ході слідства у колишнього народного депутата Валерія Горбатова.

Про це повідомило Державне бюро розслідувань, передає Укрінформ.

Як нагадали в бюро, на початку 2000-х років Горбатов очолював Раду міністрів Автономної Республіки Крим. У квітні 2022 року правоохоронці викрили його у фінансуванні терористичної організації "ДНР".

Встановлено, що після окупації російськими загарбниками частини територій України ексдепутат продовжував здійснювати там свою бізнес-діяльність і сплачував податки Росії.

Колишній посадовець також привласнив культурну спадщину України, за попередніми даними, викрадену з кримських музеїв і куплену в "чорних археологів".

В одному з київських офісних приміщень, що належать ексдепутату, у ході обшуків у 2022 році правоохоронці виявили понад шість тисяч одиниць історичних і культурних цінностей, зокрема скіфські мечі Акінак, списи, сокири, стріли, монети, кольчугу 12 сторіччя, шоломи епохи Еллінізму і посуд Трипільської культури.

Під час нових обшуків на початку травня поточного року в ексдепутата і членів його злочинної групи виявлена ще одна схованка з великою колекцією старожитностей, які теж могли бути протиправно вилучені з Музейного фонду України або знайдені під час незаконних розкопок.

Так, виявлена була понад тисяча артефактів із різних епох – від бронзового віку до пізнього середньовіччя.

Серед вилученого – меч Гунів, декорований золотом й альмандинами. За стилістикою він нагадує славнозвісну гунську діадему з Мелітопольського музею, викрадену російськими загарбниками.

Також знайдені обладунки 16-19 століть, зокрема шоломи польських гусарів типу Моріон, іранські шоломи, монети періодів від античності до пізнього середньовіччя.

Знайшли правоохоронці й візантійську золоту декоровану емаллю іконку із зображенням архангела Михаїла 11-12 століть, античні і скіфські старожитності, ікони, холодну зброю 14-19 ст., Першої та Другої світових воєн, мечі епохи Великого переселення народів тощо.

Обидві колекції, за попередніми даними, коштують мільйони доларів.

Відкриття виставки "День археолога: врятовані скарби" відбудеться у вівторок, 15 серпня, о 14:00. На заході будуть представлені археологічні знахідки світового рівня, отримані музеєм за останні чотири роки.

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.