Національному музею історії України передали 512 давньоримських монет, конфіскованих на Чернівецькій митниці

512 монет є автентичними монетами відкарбованими у 1 – 4 ст. за часів Римської імперії.

Про це повідомили  у Національному музеї історії України.

Нещодавно до фондів музею, за рішенням Експертно-фондової ради, було передано цілу колекцію римських монет, які намагалися незаконно вивезти з України. Цю колекцію затримала Чернівецька митниця. Причиною затримання й конфіскації монет стала відсутність супровідних документів. Експертне дослідження вилучених монет провело державне підприємство "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба України" Чернівецька філія інституту археології.

Згідно з висновками співробітників центру, 512 монет є автентичними монетами відкарбованими у 1 – 4 ст. за часів Римської імперії. Монети мають задовільне збереження та є гарно підібраною й систематизованою колекцією, яка має "велику історико-культурну та нумізматично-колекційну цінність".

У колекції представлені срібні денарії відкарбовані за часів династій Флавіїв (Веспасіан (69 – 79 рр.н.е.), Антонінів (Нерва (96 – 98), Траян (97 – 117), Адріан (117 – 138 рр.), Антоніна Пія (138 – 161), Марка Аврелія (161 – 180), Коммода (175 – 192) та їх дружин Фаустіни Старшої, Фаустіни Молодшої, Луцилли, Кріспіни), а також Септимія Севера (193 – 211) засновника династії Северів.

Срібний денарій був головною монетою римського часу. Його карбування розпочалось у 268 р. до н.е. ще за часів Римської республіки та тривало й за Римської імперії. Ця монета забезпечувала грошовий обіг не тільки у величезній імперії, але й використовувалась племенами що з нею межували.

Ці срібні монети були не тільки засобом купівлі-продажу, але й металевим засобом масової інформації свого часу, які прославляли імператорів для народу Риму та прийдешніх поколінь, увічнювати їх діяння, воєнні перемоги, чесноти. Крім суто утилітарної функції як платіжного засобу, римські монети можна розглядати і як витвір медальєрного мистецтва. 

Ці монети цікаві не тільки як зразок грошового обігу на території Римської імперії, а також і тим що численні знахідки подібних монет зафіксовані й на території нашої держави. Саме монети від Траяна до Септимія Севера найчастіше зустрічаються у скарбах і поодиноких знахідках зафіксованих на території України. Їх поява на наших землях обумовлена тим, що племена, які тоді мешкали на цій території й за стародавніми римськими авторами-істориками мали назву "венеди", мали активні торговельні відносини з Римською імперією.

Попереду співробітників відділу кропітка праця по атрибуції та опису отриманих монет, взяття їх на держаний облік. Ці монети поповнять колекцію римських монет музею, яка нараховує близько 10 тисяч одиниць, а згодом, ці пам'ятки грошового обігу, будуть використані у музейних виставках і експозиціях.

 

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.

"Прощавай, Східна Європо". Уривок із книги Якуба Мікановського

"Прощавай, Східна Європо" — епічна й літературно-документальна сага про розмаїття регіону, який вийшов із моди після розпаду Радянського Союзу. Американський історик та журналіст Якуб Мікановський веде читача крізь століття від Балтії до Чорного моря — від християнізації язичників і середньовічних королівств до піднесення Речі Посполитої, панування Османської імперії, злету та падіння комунізму. За допомогою родинних легенд та архівних знахідок автор передає голос поколінь — християн, мусульман, євреїв та ромів, які жили, любили і страждали у цьому неспокійному краї.