Поблизу Чернігова віднайшли стародавній дерев’яний човен

Орієнтовний час створення рибальського човна-долбанку – ХVIII – початок ХХ століття.

Про це пише Центр археології та давньої історії Північного Лівобережжя.

Співробітники Інституту археології НАН України провели обстеження дерев'яного човна, знайденого рибалками неподалік Чернігова та замитого руслом Десни. Орієнтовний час створення рибальського човна-долбанку – ХVIII – початок ХХ століття.

Археологи провели часткове розчищення човна з метою графічної та фотограмметричної фіксації об'єкта для подальшої його ідентифікації. Вони також створили креслення, зняли обміри та створили 3D-модель з ортофотопланом.

"Ми маємо справу з носовою частиною човна-долбанки з нарощеними дощатими бортами, що оголилася зі схилу на 2,7 м. Основа човна - видовбана дубова колода, що розширюється з 16 см до носового (першого) шпангоуту до 1,5 м, яка й служила кілем даного плавзасобу. По обидва боки кільової частини були нашити дошки з листяного дерева (верба, липа), які кріпилися до основи дерев'яними шкантами діаметром до 3 см.

Біля носової частини виявлено 2 залізні цвяхи, що пронизали дошки. Ширина дощок у видимій частині становила 45-50 см, їх товщина - 5 см. Виявлено частину правого шпангоуту та невідому конструктивну частину. На жаль, дно плавзасобу не вдалося простежити, оскільки воно розташоване нижче за рівень річки. Над плавзасобом нависає схил до 5 м, тому подальші роботи було припинено. Після завершення фіксації човен був засипаний річковим піском", – розповіли археологи.

Експерти вважають, що човен належить до рибальських човнів-довбанок, що існували на Десні та Дніпрі від ХVIII до початку ХХ ст. Також окремо було взято проби на С14, що може допомогти з датуванням. Дані плавзасоби мали від 8 до 12 м довжини і до 2 м ширини і могли призначатися для промислового лову риби, кажуть археологи. Ознайомитися з 3D-моделлю чернігівського човна можна за посиланням.

 

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.