Поблизу Чернігова віднайшли стародавній дерев’яний човен

Орієнтовний час створення рибальського човна-долбанку – ХVIII – початок ХХ століття.

Про це пише Центр археології та давньої історії Північного Лівобережжя.

Співробітники Інституту археології НАН України провели обстеження дерев'яного човна, знайденого рибалками неподалік Чернігова та замитого руслом Десни. Орієнтовний час створення рибальського човна-долбанку – ХVIII – початок ХХ століття.

Археологи провели часткове розчищення човна з метою графічної та фотограмметричної фіксації об'єкта для подальшої його ідентифікації. Вони також створили креслення, зняли обміри та створили 3D-модель з ортофотопланом.

"Ми маємо справу з носовою частиною човна-долбанки з нарощеними дощатими бортами, що оголилася зі схилу на 2,7 м. Основа човна - видовбана дубова колода, що розширюється з 16 см до носового (першого) шпангоуту до 1,5 м, яка й служила кілем даного плавзасобу. По обидва боки кільової частини були нашити дошки з листяного дерева (верба, липа), які кріпилися до основи дерев'яними шкантами діаметром до 3 см.

Біля носової частини виявлено 2 залізні цвяхи, що пронизали дошки. Ширина дощок у видимій частині становила 45-50 см, їх товщина - 5 см. Виявлено частину правого шпангоуту та невідому конструктивну частину. На жаль, дно плавзасобу не вдалося простежити, оскільки воно розташоване нижче за рівень річки. Над плавзасобом нависає схил до 5 м, тому подальші роботи було припинено. Після завершення фіксації човен був засипаний річковим піском", – розповіли археологи.

Експерти вважають, що човен належить до рибальських човнів-довбанок, що існували на Десні та Дніпрі від ХVIII до початку ХХ ст. Також окремо було взято проби на С14, що може допомогти з датуванням. Дані плавзасоби мали від 8 до 12 м довжини і до 2 м ширини і могли призначатися для промислового лову риби, кажуть археологи. Ознайомитися з 3D-моделлю чернігівського човна можна за посиланням.

 

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.