АНОНС: Презентація виставкового проєкту "Знак на щиті"

23 серпня об 11:00 із нагоди офіційного завершення реалізації проєкту «Тризуб Батьківщини» відбудеться відкриття виставки «Знак на щиті». Презентація проєкту пройде у Виставковому центрі Музею, на нових експозиційних площах.

Про це інформує Національний музей історії України у Другій світовій війні.

"Знак на щиті" – це музейна виставка, організована в нерозривному зв'язку з проєктом загальнодержавного масштабу "Тризуб Батьківщини", суть якого полягає в заміні радянської символіки на щиті монумента "Батьківщина-мати" на український державний символ – Тризуб. У ширшому контексті виставка є співзвучною загальному переозначенню Музею війни та монумента як його домінанти.

У просторі виставки представлено понад 200 автентичних артефактів, що охоплюють більш ніж тисячолітній відрізок історії України. Тимчасова експозиція відображає найцікавіші факти з історії Тризуба, фокусує увагу на найважливіших етапах його становлення як державного герба.

Вона є своєрідною відповіддю на актуальні суспільні питання, пов'язані з відтворенням Тризуба на щиті, висвітлює зв'язок цього процесу з перейменуванням самого монумента "Батьківщина-мати" та Музею загалом.

Спеціально для втілення проєкту Музей облаштував новий експозиційний простір у Виставковому центрі, який складається із трьох залів. Кожен із них уміщує відповідний розділ виставки.

Розділ "Державний знак" присвячений минулому Тризуба як династичного знака київських князів, а також утвердженню знака князя Володимира Великого у високому статусі Державного герба УНР. Підкреслено історичну спадкоємність між символами державності княжої доби та періоду українського державотворення на початку ХХ ст.

Представлені артефакти Середньовіччя:

- срібники князя Володимира Великого (988–1015 рр.), вірчі знаки давньоруських князів (ІХ–ХІ ст.);

- плінфа зі старої кладки Луцького замку з імовірним зображенням Тризуба (XIV ст.).

Експонати доби українських Визвольних змагань початку ХХ ст.:

- печатки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (1918–1920); Української Держави за гетьманату Павла Скоропадського; печатка Організації українських націоналістів (1929);

- малюнки українських одностроїв періоду Визвольних змагань початку ХХ ст. з "Альбому уніформ Української Армії і Фльоти за добу Визвольної боротьби (1917–1921)" авторства художника, геральдиста, старшини Армії УНР Миколи Битинського (роботу над твором завершено в м. Прага в 1937 р.).

Розділ "Національний символ" розповідає про самобутню традицію використання національного знака в народному побуті українців між Першою та Другою світовими війнами.

Через зображення символу Тризуба в українському декоративно-ужитковому мистецтві міжвоєнної доби висвітлюється роль знака у формуванні та зміцненні національної самоідентичності українського народу. Основу цієї частини виставки становлять етнографічні артефакти: зразки народного одягу та предмети побуту.

Розділ "Знак на щиті" ілюструє сутність переозначення монумента й розкриває передумови цього процесу, а також демонструє зв'язок актуального історичного часу з багатовіковою геральдичною традицією. Представлені артефакти, що показують боротьбу українського суспільства за демократичні цінності й становлення України як суверенної держави:

- ткане панно "Салют Перемоги" художниці Людмили Лебіги (1985 р.) із зображенням монумента "Батьківщина-мати";

- речі учасників Революції Гідності та нинішньої російсько-української війни, що містять зображення Тризуба й підкреслюють важливість символу для сучасної української нації.

- фрагменти демонтованого герба срср зі щита скульптури "Батьківщина-мати"

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.