АНОНС: Презентація виставкового проєкту "Знак на щиті"

23 серпня об 11:00 із нагоди офіційного завершення реалізації проєкту «Тризуб Батьківщини» відбудеться відкриття виставки «Знак на щиті». Презентація проєкту пройде у Виставковому центрі Музею, на нових експозиційних площах.

Про це інформує Національний музей історії України у Другій світовій війні.

"Знак на щиті" – це музейна виставка, організована в нерозривному зв'язку з проєктом загальнодержавного масштабу "Тризуб Батьківщини", суть якого полягає в заміні радянської символіки на щиті монумента "Батьківщина-мати" на український державний символ – Тризуб. У ширшому контексті виставка є співзвучною загальному переозначенню Музею війни та монумента як його домінанти.

У просторі виставки представлено понад 200 автентичних артефактів, що охоплюють більш ніж тисячолітній відрізок історії України. Тимчасова експозиція відображає найцікавіші факти з історії Тризуба, фокусує увагу на найважливіших етапах його становлення як державного герба.

Вона є своєрідною відповіддю на актуальні суспільні питання, пов'язані з відтворенням Тризуба на щиті, висвітлює зв'язок цього процесу з перейменуванням самого монумента "Батьківщина-мати" та Музею загалом.

Спеціально для втілення проєкту Музей облаштував новий експозиційний простір у Виставковому центрі, який складається із трьох залів. Кожен із них уміщує відповідний розділ виставки.

Розділ "Державний знак" присвячений минулому Тризуба як династичного знака київських князів, а також утвердженню знака князя Володимира Великого у високому статусі Державного герба УНР. Підкреслено історичну спадкоємність між символами державності княжої доби та періоду українського державотворення на початку ХХ ст.

Представлені артефакти Середньовіччя:

- срібники князя Володимира Великого (988–1015 рр.), вірчі знаки давньоруських князів (ІХ–ХІ ст.);

- плінфа зі старої кладки Луцького замку з імовірним зображенням Тризуба (XIV ст.).

Експонати доби українських Визвольних змагань початку ХХ ст.:

- печатки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (1918–1920); Української Держави за гетьманату Павла Скоропадського; печатка Організації українських націоналістів (1929);

- малюнки українських одностроїв періоду Визвольних змагань початку ХХ ст. з "Альбому уніформ Української Армії і Фльоти за добу Визвольної боротьби (1917–1921)" авторства художника, геральдиста, старшини Армії УНР Миколи Битинського (роботу над твором завершено в м. Прага в 1937 р.).

Розділ "Національний символ" розповідає про самобутню традицію використання національного знака в народному побуті українців між Першою та Другою світовими війнами.

Через зображення символу Тризуба в українському декоративно-ужитковому мистецтві міжвоєнної доби висвітлюється роль знака у формуванні та зміцненні національної самоідентичності українського народу. Основу цієї частини виставки становлять етнографічні артефакти: зразки народного одягу та предмети побуту.

Розділ "Знак на щиті" ілюструє сутність переозначення монумента й розкриває передумови цього процесу, а також демонструє зв'язок актуального історичного часу з багатовіковою геральдичною традицією. Представлені артефакти, що показують боротьбу українського суспільства за демократичні цінності й становлення України як суверенної держави:

- ткане панно "Салют Перемоги" художниці Людмили Лебіги (1985 р.) із зображенням монумента "Батьківщина-мати";

- речі учасників Революції Гідності та нинішньої російсько-української війни, що містять зображення Тризуба й підкреслюють важливість символу для сучасної української нації.

- фрагменти демонтованого герба срср зі щита скульптури "Батьківщина-мати"

 

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.