АНОНС: Презентація виставкового проєкту "Знак на щиті"

23 серпня об 11:00 із нагоди офіційного завершення реалізації проєкту «Тризуб Батьківщини» відбудеться відкриття виставки «Знак на щиті». Презентація проєкту пройде у Виставковому центрі Музею, на нових експозиційних площах.

Про це інформує Національний музей історії України у Другій світовій війні.

"Знак на щиті" – це музейна виставка, організована в нерозривному зв'язку з проєктом загальнодержавного масштабу "Тризуб Батьківщини", суть якого полягає в заміні радянської символіки на щиті монумента "Батьківщина-мати" на український державний символ – Тризуб. У ширшому контексті виставка є співзвучною загальному переозначенню Музею війни та монумента як його домінанти.

У просторі виставки представлено понад 200 автентичних артефактів, що охоплюють більш ніж тисячолітній відрізок історії України. Тимчасова експозиція відображає найцікавіші факти з історії Тризуба, фокусує увагу на найважливіших етапах його становлення як державного герба.

Вона є своєрідною відповіддю на актуальні суспільні питання, пов'язані з відтворенням Тризуба на щиті, висвітлює зв'язок цього процесу з перейменуванням самого монумента "Батьківщина-мати" та Музею загалом.

Спеціально для втілення проєкту Музей облаштував новий експозиційний простір у Виставковому центрі, який складається із трьох залів. Кожен із них уміщує відповідний розділ виставки.

Розділ "Державний знак" присвячений минулому Тризуба як династичного знака київських князів, а також утвердженню знака князя Володимира Великого у високому статусі Державного герба УНР. Підкреслено історичну спадкоємність між символами державності княжої доби та періоду українського державотворення на початку ХХ ст.

Представлені артефакти Середньовіччя:

- срібники князя Володимира Великого (988–1015 рр.), вірчі знаки давньоруських князів (ІХ–ХІ ст.);

- плінфа зі старої кладки Луцького замку з імовірним зображенням Тризуба (XIV ст.).

Експонати доби українських Визвольних змагань початку ХХ ст.:

- печатки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (1918–1920); Української Держави за гетьманату Павла Скоропадського; печатка Організації українських націоналістів (1929);

- малюнки українських одностроїв періоду Визвольних змагань початку ХХ ст. з "Альбому уніформ Української Армії і Фльоти за добу Визвольної боротьби (1917–1921)" авторства художника, геральдиста, старшини Армії УНР Миколи Битинського (роботу над твором завершено в м. Прага в 1937 р.).

Розділ "Національний символ" розповідає про самобутню традицію використання національного знака в народному побуті українців між Першою та Другою світовими війнами.

Через зображення символу Тризуба в українському декоративно-ужитковому мистецтві міжвоєнної доби висвітлюється роль знака у формуванні та зміцненні національної самоідентичності українського народу. Основу цієї частини виставки становлять етнографічні артефакти: зразки народного одягу та предмети побуту.

Розділ "Знак на щиті" ілюструє сутність переозначення монумента й розкриває передумови цього процесу, а також демонструє зв'язок актуального історичного часу з багатовіковою геральдичною традицією. Представлені артефакти, що показують боротьбу українського суспільства за демократичні цінності й становлення України як суверенної держави:

- ткане панно "Салют Перемоги" художниці Людмили Лебіги (1985 р.) із зображенням монумента "Батьківщина-мати";

- речі учасників Революції Гідності та нинішньої російсько-української війни, що містять зображення Тризуба й підкреслюють важливість символу для сучасної української нації.

- фрагменти демонтованого герба срср зі щита скульптури "Батьківщина-мати"

 

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.