На Хмельниччині у завезеному для клумб ґрунті знайшли трипільську кераміку

У Чемерівцях на Хмельниччині у ґрунті для клумб та газонів знайшли кераміку, яка відноситься до трипільської культури.

Про це на сторінці "Роксоланин край" у Facebook розповіла користувачка Наталя Гребенович.

"Біля музичної школи, по Гусятинському шосе, та ніших місцях, де комунальна служба Чемеровець привозила ґрунт, помітила в ньому кераміку. Схоже, що це – трипільська культура. Так, нею нікого не здивуєш, але, раптом маємо велике поселення", – зазначила Наталя Гребенович.

За словами користувача Володимира Гуменюка, ґрунт привезений із Жабинецького кар'єру, де було трипільське поселення площею більше 15 га.

"Обласний "охоронець" історичної спадщини там був, бачив, сфотографувався і пропав, хоча це поселення згадувалося ще в історичних документах…", – зауважив він.

Коментарі щодо побаченого надав і науковець, археолог, кандидат історичних наук Ігор Старенький, який нині боронить нашу країну у лавах ЗСУ.

"Трипільське поселення в Жабинцях відоме в літературі, зокрема і в довідкових матеріалах зафіксоване. Якщо поселення руйнується кар'єром – його треба розкопувати. Інше питання – а хто гроші на розкопки дасть. Інформацію про те, що матеріали трипілля потрапили в Чемерівці з привозним ґрунтом треба фіксувати інакше потім комусь доведеться голову ламати  – звідки кераміка при стратиграфічний відсутності культурного шару. По пам'яті не скажу чи трипільське поселення в Жабинцях має якийсь пам'яткоохоронний статус, але, якщо пам'ять не підводить, то наче ні.

Щоб пам'ятка не руйнувалася, то вона має входити до Реєстру (але в наших реаліях закон не захищає навіть поселення зі статусом пам'ятки по суті). Статус пам'ятки надається Мінкультом за поданням областей. Але в Мінкульті документи роками лежать і припадають пилом. Часто ініціатива, яка проявляється на місцях не підтримується на верхах, а без статусу пам'ятки археологічні поселення беззахисні, бо по закону їх по суті немає", – додав фахівець.

Чи відреагували пам'яткоохоронці Хмельницької області на повідомлення в соціальних мережах про руйнування археологічної пам'ятки, наразі невідомо.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.