На Хмельниччині у завезеному для клумб ґрунті знайшли трипільську кераміку

У Чемерівцях на Хмельниччині у ґрунті для клумб та газонів знайшли кераміку, яка відноситься до трипільської культури.

Про це на сторінці "Роксоланин край" у Facebook розповіла користувачка Наталя Гребенович.

"Біля музичної школи, по Гусятинському шосе, та ніших місцях, де комунальна служба Чемеровець привозила ґрунт, помітила в ньому кераміку. Схоже, що це – трипільська культура. Так, нею нікого не здивуєш, але, раптом маємо велике поселення", – зазначила Наталя Гребенович.

За словами користувача Володимира Гуменюка, ґрунт привезений із Жабинецького кар'єру, де було трипільське поселення площею більше 15 га.

"Обласний "охоронець" історичної спадщини там був, бачив, сфотографувався і пропав, хоча це поселення згадувалося ще в історичних документах…", – зауважив він.

Коментарі щодо побаченого надав і науковець, археолог, кандидат історичних наук Ігор Старенький, який нині боронить нашу країну у лавах ЗСУ.

"Трипільське поселення в Жабинцях відоме в літературі, зокрема і в довідкових матеріалах зафіксоване. Якщо поселення руйнується кар'єром – його треба розкопувати. Інше питання – а хто гроші на розкопки дасть. Інформацію про те, що матеріали трипілля потрапили в Чемерівці з привозним ґрунтом треба фіксувати інакше потім комусь доведеться голову ламати  – звідки кераміка при стратиграфічний відсутності культурного шару. По пам'яті не скажу чи трипільське поселення в Жабинцях має якийсь пам'яткоохоронний статус, але, якщо пам'ять не підводить, то наче ні.

Щоб пам'ятка не руйнувалася, то вона має входити до Реєстру (але в наших реаліях закон не захищає навіть поселення зі статусом пам'ятки по суті). Статус пам'ятки надається Мінкультом за поданням областей. Але в Мінкульті документи роками лежать і припадають пилом. Часто ініціатива, яка проявляється на місцях не підтримується на верхах, а без статусу пам'ятки археологічні поселення беззахисні, бо по закону їх по суті немає", – додав фахівець.

Чи відреагували пам'яткоохоронці Хмельницької області на повідомлення в соціальних мережах про руйнування археологічної пам'ятки, наразі невідомо.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.