У палаці Крупенських на Поділлі виявили і розшифрували арабський напис

У палаці Крупенських в селі Кривчик Хмельницької області під шаром штукатурки виявили напис арабською в’яззю.

Про це повідомили в Кам'янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику.

У психоневрологічному інтернаті у селі Кривчик біля Кам'янця-Подільського на Хмельниччині виявили історичну таблицю з арабською в'яззю. Її знайшли під численними набілами штукатурки у туалеті, що раніше був верандою палацу Крупенських. Вчені її розшифрували і попередньо датують початком XVIII ст. За їхніми припущеннями, таблицю перенесли з Хотинської фортеці.

Науковці дослідили плиту і почали шукати перекладача з османської мови. Професор університету Улудаг у м. Бурса в Туреччині Мехмет Челєнко за допомогою своїх колег дійшов висновку, що напис виконаний османською мовою, а в тексті згадується султан Ахмед ІІІ і Сілахдар Дамад Алі-паша (мученик Алі-паша), який був під час його правління між 1713 і 1716 роками великим візиром.

"Згадка про султана Ахмеда ІІІ (1703–1730) вказує на те, що плити не пов'язані з періодом існування Подільського еялету (1672–1699). На більш імовірний зв'язок з правлінням Ахмеда ІІІ вказує і згадка про Алі-Пашу, а титул "наречений", у тексті – "damad", найімовірніше, дійсно вказує на постать Сілахдара Дамада Алі-паші (мученика Алі-паші), який обіймав посаду великого візира у 1713–1716 рр", – пояснили у заповіднику.

Саме за часу правління Ахмеда ІІІ на початку XVIII ст. проводилась масштабна перебудова Хотинської Нової фортеці. Родина Крупенських походить з Бессарабії і під час побудови палацу у Кривчику в ХІХ ст., послуговуючись модою на орієнталізм, могла використати як декор кам'яні османські плити, які демонтував російський гарнізон з турецького об'єкта в Хотинській фортеці. Зараз у палаці Крупенських у с. Кривчик працює психоневрологічний інтернат.

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.