У Кам’янці-Подільському експонують артефакти з пам’яток, яким загрожує знищення

У Музеї старожитностей Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника відкрилася виставка "З поля до музею", на якій представлені артефакти, виявлені, зокрема, на території давніх пам’яток, яким загрожує знищення.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив молодший науковий співробітник Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника та начальник його археологічної експедиції Євгеній Левінзон.

"Це виставка знахідок археологічної експедиції Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника за польовий сезон 2023 року. Там представлені понад 80 артефактів, починаючи від кам'яної доби і до часів Київської Русі. Усі вони виявлені на території Кам'янець-Подільського району", - зазначив Левінзон.

 серед артефактів найбільше матеріалів трипільської культури – зразки жіночих фігурок та розписного посуду. Окрім того, представлені знаряддя праці доби палеоліту.

"Важливо, що цей матеріал, зокрема, із пам'яток, які перебувають на межі знищення. Це поселення Кубачівка, яке руйнується кар'єром, поселення в Старій Ушиці, що затоплене Дністровським водосховищем і сильно розмивається, поселення у Малинівцях. Якби ми ці матеріали не виявили, вони були б втрачені", - додав начальник експедиції.

Виставка "З поля до музею" діятиме до середини березня.

 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.