АНОНС: у Полтаві проведуть Краєзнавчий артвікенд

2 вересня Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського запрошує на Краєзнавчий артвікенд

Краєзнавчий артвікенд присвячено 120-річчю Українського модерну — стилю, який означив період відродження української культури. Його спадщиною є видатні твори архітектури, монументально-декоративного мистецтва, графіки, живопису, кераміки, ткацтва.

Саме в Полтаві 1903 року Василь Кричевський представив проєкт будівлі земства, з якого й розпочався цей стиль. Незабаром відбулося й відкриття пам'ятника Івану Котляревському, де зібрався весь цвіт української інтелігенції.

120 років потому, Україна бореться за свою Незалежність і територіальну цілісність під знаком Тризуба, створеного на основі ще одного видатного твору Українського модерну — герба УНР авторства Василя Кричевського. Нині ми знову шукаємо актуальні й ефектні форми для репрезентації власної культури. Досвід творців Українського модерну і тут стає в нагоді.

Фестиваль відбудеться 2 вересня у дворику Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського з 12:00 до 20:00.

На відвідувачів чекатимуть цікава лекційна програма та виставки. О 12:30 відбудеться лекція видавця Олександра Савчука "Василь Кричевський: шкіци незалежності". О 14:10 запланована лекція літературознавиці Ярини Цимбал "Василь Кричевський у колі літературної богеми".

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.