АНОНС: у Полтаві проведуть Краєзнавчий артвікенд

2 вересня Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського запрошує на Краєзнавчий артвікенд

Краєзнавчий артвікенд присвячено 120-річчю Українського модерну — стилю, який означив період відродження української культури. Його спадщиною є видатні твори архітектури, монументально-декоративного мистецтва, графіки, живопису, кераміки, ткацтва.

Саме в Полтаві 1903 року Василь Кричевський представив проєкт будівлі земства, з якого й розпочався цей стиль. Незабаром відбулося й відкриття пам'ятника Івану Котляревському, де зібрався весь цвіт української інтелігенції.

120 років потому, Україна бореться за свою Незалежність і територіальну цілісність під знаком Тризуба, створеного на основі ще одного видатного твору Українського модерну — герба УНР авторства Василя Кричевського. Нині ми знову шукаємо актуальні й ефектні форми для репрезентації власної культури. Досвід творців Українського модерну і тут стає в нагоді.

Фестиваль відбудеться 2 вересня у дворику Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського з 12:00 до 20:00.

На відвідувачів чекатимуть цікава лекційна програма та виставки. О 12:30 відбудеться лекція видавця Олександра Савчука "Василь Кричевський: шкіци незалежності". О 14:10 запланована лекція літературознавиці Ярини Цимбал "Василь Кричевський у колі літературної богеми".

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.