АНОНС: виставка малярства Володимира Жишковича «Дорогами Франка»

4 cерпня у Домі Франка відкриється виставка малярства Володимира Жишковича «Дорогами Франка».

Про це повідомив Дім Франка.

Тема експонованих малярських творів у виставкових залах Дому Франка під умовною назвою "Дорогами Франка" навіяна рефлексіями подорожей митця шляхами, які до певної міри збіглися із здійсненою у квітні 1904 року Іваном Франком і Михайлом Грушевським мандрівкою до Італії.

У листі до Агатангела Кримського, написаному одразу після повернення до Львова, письменник згадував про ту мандрівку: "Я отсе несподівано для себе самого по зборах Наукового товариства ім. Шевченка відбув з проф. Грушевським тринедільну подорож до Італії (бачили Венецію, Рим і Флоренцію, були пару днів і в Відні)".

Започатковувалась і завершувалась мандрівка у Львові – місті, яке стало рідним для Івана Франка. Львів є рідним містом і для Володимира Жишковича, тому не дивно, що, крім урбаністичних італійських краєвидів, на виставці домінують львівські мотиви: вулички та архітектура десятиліттями надихали, викликали різноманітні асоціативні візії, рефлексії, спонукали автора творчо переосмислювати бачене та переносити на полотно.

Володимир Жишкович - мистецтвознавець, художник, народився 1961 року у Львові. Кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри книжкової та станкової графіки Української академії друкарства, старший науковий співробітник відділу мистецтвознавства Інституту народознавства НАН України. Член Наукового товариство імені Шевченка, член Спілки критиків та істориків мистецтва, член Львівського товариства шанувальників мистецтв.

Виставка працюватиме з 4 серпня до 3 вересня 2023 р.

Запрошуємо на відкриття 4 серпня, о 15:00.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.