АНОНС: виставка малярства Володимира Жишковича «Дорогами Франка»

4 cерпня у Домі Франка відкриється виставка малярства Володимира Жишковича «Дорогами Франка».

Про це повідомив Дім Франка.

Тема експонованих малярських творів у виставкових залах Дому Франка під умовною назвою "Дорогами Франка" навіяна рефлексіями подорожей митця шляхами, які до певної міри збіглися із здійсненою у квітні 1904 року Іваном Франком і Михайлом Грушевським мандрівкою до Італії.

У листі до Агатангела Кримського, написаному одразу після повернення до Львова, письменник згадував про ту мандрівку: "Я отсе несподівано для себе самого по зборах Наукового товариства ім. Шевченка відбув з проф. Грушевським тринедільну подорож до Італії (бачили Венецію, Рим і Флоренцію, були пару днів і в Відні)".

Започатковувалась і завершувалась мандрівка у Львові – місті, яке стало рідним для Івана Франка. Львів є рідним містом і для Володимира Жишковича, тому не дивно, що, крім урбаністичних італійських краєвидів, на виставці домінують львівські мотиви: вулички та архітектура десятиліттями надихали, викликали різноманітні асоціативні візії, рефлексії, спонукали автора творчо переосмислювати бачене та переносити на полотно.

Володимир Жишкович - мистецтвознавець, художник, народився 1961 року у Львові. Кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри книжкової та станкової графіки Української академії друкарства, старший науковий співробітник відділу мистецтвознавства Інституту народознавства НАН України. Член Наукового товариство імені Шевченка, член Спілки критиків та істориків мистецтва, член Львівського товариства шанувальників мистецтв.

Виставка працюватиме з 4 серпня до 3 вересня 2023 р.

Запрошуємо на відкриття 4 серпня, о 15:00.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".