У Львові оцифрують колекцію Дому Франка

У Львові в межах проєкту «FrankoData: відкритий цифровий музей» оцифрують архіви Дому Франка.

Про це повідомили у Домі Франка.

У Львові в межах проєкту "FrankoData: відкритий цифровий музей" оцифрують архіви Дому Франка. Це спільний проєкт з Інститутом франкознавства ЛНУ ім. Івана Франка і за підтримки Українського культурного фонду. У планах реставрація, оцифрування та онлайн-презентація фондових колекцій. 

"Колекція Дому Франка нараховує приблизно 35 тисяч одиниць зберігання. В умовах воєнного стану, коли найцінніші експонати зберігаються у фондосховищі, ми зацікавлені в їхньому удоступненні хоча б у цифровому форматі. Для цього вже певний час триває робота над оцифровуванням музейної колекції", – йдеться у повідомленні музею.

У виборі предметів для первинного корпусу цифрових колекцій увагу зосередять на чотирьох тематичних блоках:

- Франкові ювілеї (25-літній та 40-літній ювілеї творчості);

- вершинні твори Івана Франка: створення, інтерпретація, реактуалізація ("Захар Беркут", "Украдене щастя", "Мойсей", "Іван Вишенський", "Лис Микита");

- Франкове коло сучасників;

- книжкова франкіана

Під час реалізації проєкту планують відреставрувати 116 музейних предметів, оцифровати 1200 одиниць зберігання й удоступнити онлайн у цифровій базі даних на оновленому вебпорталі Музею та у форматі виставкового проєкту й друкованого каталогу, а також зреалізовано програму супровідних науково-освітніх та інформаційних заходів. 

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.