У Москві встановили пам'ятник чекісту Дзержинському

У Москві на території штаб-квартири Служби зовнішньої розвідки Росії встановили пам'ятник очільнику Всеросійської надзвичайної комісії Феліксу Дзержинському.

Про це з посиланням на пропагандистське видання ТАСС повідомила російська служба "Радіо Свобода", пише Детектор медіа.

Скульптура є зменшеною копією монумента, що раніше стояв навпроти будівлі КДБ СРСР. 

Директор СЗР РФ Сергій Наришкін, який відкривав пам'ятник, заявив, що Дзержинський "мріяв створити майбутнє, засноване на принципах добра і справедливості".

Після більшовицької революції 1917 року Всеросійська надзвичайна комісія здійснювала терор щодо людей, обвинувачених у причетності до контрреволюційних організацій. Чекістами називали працівників органів держбезпеки, які прийшли на зміну ВНК. 

Московський пам'ятник Дзержинському встановили біля будівлі КДБ на Луб'янці ще у 1958 році. Після провалу спроби державного перевороту ГКЧП у 1991 році скульптуру демонтували.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.