У Москві встановили пам'ятник чекісту Дзержинському

У Москві на території штаб-квартири Служби зовнішньої розвідки Росії встановили пам'ятник очільнику Всеросійської надзвичайної комісії Феліксу Дзержинському.

Про це з посиланням на пропагандистське видання ТАСС повідомила російська служба "Радіо Свобода", пише Детектор медіа.

Скульптура є зменшеною копією монумента, що раніше стояв навпроти будівлі КДБ СРСР. 

Директор СЗР РФ Сергій Наришкін, який відкривав пам'ятник, заявив, що Дзержинський "мріяв створити майбутнє, засноване на принципах добра і справедливості".

Після більшовицької революції 1917 року Всеросійська надзвичайна комісія здійснювала терор щодо людей, обвинувачених у причетності до контрреволюційних організацій. Чекістами називали працівників органів держбезпеки, які прийшли на зміну ВНК. 

Московський пам'ятник Дзержинському встановили біля будівлі КДБ на Луб'янці ще у 1958 році. Після провалу спроби державного перевороту ГКЧП у 1991 році скульптуру демонтували.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.