На Львівщині хочуть перейменувати місто Червоноград

З 2 жовтня офіційно розпочнуться консультації з громадськістю щодо перейменування міста Червонограда.

Про це повідомили у пресслужбі Львівської ОВА.

"Міська рада вирішила утворити спеціальну робочу групу для проведення консультацій та затвердила її персональний склад. Підбити підсумки консультацій робоча група має не пізніше, ніж за 10 робочих днів після завершення їхнього проведення, а результати – оприлюднити на сайті міської ради", – йдеться у повідомленні.

Рекомендацію щодо зміни назви Червонограда озвучив Український інститут національної пам'яті, відповідно до закону про деколонізацію. Тож Консультації з громадськістю будуть першим кроком для перейменування міста. 

"Згідно з законом, місцева влада зобовʼязана у піврічний термін проконсультуватися з громадою і вибрати нову назву міста. Після того, як за неї проголосує міська рада, а згодом – Верховна Рада України, населений пункт змінить своє імʼя", – пояснив директор департаменту внутрішньої політики та комунікацій Львівської ОВА Юрій Горун.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.