На Львівщині замок ХVІІ століття повернули державі

Суд розірвав договір про концесію з приватним товариством та повернув у державну власність замок 17 століття у Львівській області — пам’ятку архітектури національного значення.

Про це повідомляє Львівська обласна прокуратура.

У прокуратурі не вказують, про яку саме пам'ятку йдеться, але з фото можна зрозуміти, що це Старосільський замок.

Правоохоронці встановили, що у 2010 році Львівська обласна державна адміністрація уклала договір концесії з приватним товариством. Компанії передали замок у користування з умовою, що вона проведе часткову реставрацію та буде використовувати будівлю для громадських і культурних потреб.

Однак станом на кінець 2022 року замок досі перебував у аварійному стані.

Також прокурор з'ясував, що концесіонер не уклав охоронний договір, а також договори оренди земельної ділянки та страхування концесії. Відповідно, він не сплачував концесійні платежі, оскільки об'єкт не був введений в експлуатацію.

Старосільський замок вважається одним з найбільших на Львівщині. Він розташований у селі Старе Село неподалік Львова.

Його збудували князі Острозькі у стилі східноєвропейського пізнього ренесансу за участі архітектора Амвросія Прихильного. До нашого часу збереглося лише три вежі замку.

У 2010 році Старосільський замок передали в концесію на 49 років. Концесіонер обіцяв до 2012 року вивести пам'ятку з аварійного стану, до 2013 року — відновити одну з веж, до кінця 2015 року — ввести об'єкт в експлуатацію. Замок мав функціонувати як туристично-відпочинковий центр.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.