АНОНС: Тустань запрошує у «Табір живої історії»

«Табір живої історії» відбудеться в Уричі 3-6 серпня.

З 3 до 6 серпня у селі Урич на Львівщині відбудеться традиційна зустріч поціновувачів середньовічної історії і лицарських реконструкцій, яка щороку відбувається у форматі фестивалю "Тустань". Цього року заплановані події будуть менш масштабні, це буде "Табір живої історії" в науково-популярному форматі для відчуття та пізнання епохи із обговоренням проблем збереження культурної спадщини.

Гостей розважатимуть майстер-класами, лекціями, навчатимуть стройової підготовки. Запланований також штурм фортеці.

Табір складатиметься з:

  • майстерень – кузні, столярної, текстильної, художньої, гончарної, обробки шкіри;
  • бойової частини – маневрів, поєдинків, лучного турніру;
  • експериментальної частини – випалу місцевої руди, лекторію;
  • традиційних заходів – лучного тиру, коней, фото в обладунках, боїв на м'яких мечах.

"Щороку у серпні фортеця Тустань оживає – непомітна машина часу переносить відвідувачів у середні віки, де вони насолоджуються духом давнини. В різні роки цей захід мав різні формати та концепції. В умовах пандемії, а тепер повномасштабної війни, ми робимо більший наголос на пізнанні та відчуттях епохи. Тож запрошуємо долучитись до "Табору живої історії" в науково-популярному форматі, де, зокрема, будуть активно обговорюватись проблеми та виклики зі збереження культурної спадщини", – зазначили організатори.

Вартість входу у цей вікенд така сама, як і в звичайний день: повний – 85 грн, пільговий – 45 грн. Детальна програма тут.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".