Будівлю пивного заводу Шульца внесли до об'єктів культурної спадщини Києва

Історичні будівлі пивоварного заводу родини Шульца, яким понад 140 років, внесли до об'єктів культурної спадщини Києва.

Про це повідомляє Департамент охорони культурної спадщини КМДА, пише Суспільне.

Пивоварня має історико-культурну цінність та внесена до переліку об'єктів ХІХ-ХХ століття, яким може загрожувати знищення або пошкодження. Тепер її також включили до об'єктів культурної спадщини столиці.

"Крім того, історична будівля має статус щойно виявленого об'єкту культурної спадщини", — зазначила директорка департаменту Марина Соловйова.

Історична будівля на Деміївці, зведена у 1860-1890 роках, опинилась під загрозою знищення. У лютому пивоварню Карла Шульца почали розбирати будівельники, проте втрутилась Київська міська прокуратура і роботи зупинились.

 

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.