АНОНС: Відкриття виставки «Марки УСРР: запізніла допомога голодуючим»

15 вересня у Національному музеї Голодомору-геноциду до століття завершення першого масового штучного голоду 1921–1923 рр. відкриється виставка «Марки УСРР: запізніла допомога голодуючим».

Про це інформує Музей Голодомору.

"При підготовці виставки ми орієнтувалися не на вузькофілателістичні підходи, а прагнули поглянути на марку та інші філателістичні матеріали як джерело історичної інформації про безпрецедентний на той момент для України голод. Історія випуску сто років тому перших, а як потім з'ясувалася, і єдиних марок УСРР може чимало розповісти не лише про поштовий обіг, а й про становище України у складі комуністичної імперії, про трагедію українців, які проживали тоді в окупованій совєтською Росією Наддніпрянщині", - зазначає куратор виставки, кандидат історичних наук Андрій Іванець.

На виставці будуть представлені філателістичні матеріали України, Азербайджану, Грузії, Росії, США з колекції історика Андрія Іванця і фондів Музею Голодомору.

Експонати розкажуть як про реальні спроби допомогти голодуючим, так і про спекуляції на трагедії, про те, чому марки УСРР "Допомога голодуючим" так і не допомогли тим, хто страждав від відсутності їжі, а також про історії окремих людей, які шукали можливості вижити в екстремальних умовах.

На відкритті виставки планується погашення спеціального сувенірного конверта "Козацької пошти", присвяченого 100-річчю марок УСРР "Допомога голодуючим" і відкриттю виставки у Музеї Голодомору.

У відкритті виставки візьмуть участь:

-видавець, художник і керівник проекту "Козацька пошта" Андрій Пилюх;

-колекціонер та автор низки книжок з філателії Валерій Чередниченко.

Відкриття виставки:

Коли: 15 вересня, у п'ятницю, об 11:00

Де: Зала Пам'яті Національного музею Голодомору-геноциду (м. Київ, вул. Лаврська, 3)

 

Національний Пантеон. Світовий досвід

Про потребу в національному українському пантеоні заговорили ще у 2000-х роках, його розглядали як місце перепоховання видатних українців, могили яких за межами України. Сучасна російсько-українська війна знову активізувала проблему. Розглянемо яким є світовий досвід національних пантеонів.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".