АНОНС: Відкриття виставки «Марки УСРР: запізніла допомога голодуючим»

15 вересня у Національному музеї Голодомору-геноциду до століття завершення першого масового штучного голоду 1921–1923 рр. відкриється виставка «Марки УСРР: запізніла допомога голодуючим».

Про це інформує Музей Голодомору.

"При підготовці виставки ми орієнтувалися не на вузькофілателістичні підходи, а прагнули поглянути на марку та інші філателістичні матеріали як джерело історичної інформації про безпрецедентний на той момент для України голод. Історія випуску сто років тому перших, а як потім з'ясувалася, і єдиних марок УСРР може чимало розповісти не лише про поштовий обіг, а й про становище України у складі комуністичної імперії, про трагедію українців, які проживали тоді в окупованій совєтською Росією Наддніпрянщині", - зазначає куратор виставки, кандидат історичних наук Андрій Іванець.

На виставці будуть представлені філателістичні матеріали України, Азербайджану, Грузії, Росії, США з колекції історика Андрія Іванця і фондів Музею Голодомору.

Експонати розкажуть як про реальні спроби допомогти голодуючим, так і про спекуляції на трагедії, про те, чому марки УСРР "Допомога голодуючим" так і не допомогли тим, хто страждав від відсутності їжі, а також про історії окремих людей, які шукали можливості вижити в екстремальних умовах.

На відкритті виставки планується погашення спеціального сувенірного конверта "Козацької пошти", присвяченого 100-річчю марок УСРР "Допомога голодуючим" і відкриттю виставки у Музеї Голодомору.

У відкритті виставки візьмуть участь:

-видавець, художник і керівник проекту "Козацька пошта" Андрій Пилюх;

-колекціонер та автор низки книжок з філателії Валерій Чередниченко.

Відкриття виставки:

Коли: 15 вересня, у п'ятницю, об 11:00

Де: Зала Пам'яті Національного музею Голодомору-геноциду (м. Київ, вул. Лаврська, 3)

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".