АНОНС: Відкриття виставки «Марки УСРР: запізніла допомога голодуючим»

15 вересня у Національному музеї Голодомору-геноциду до століття завершення першого масового штучного голоду 1921–1923 рр. відкриється виставка «Марки УСРР: запізніла допомога голодуючим».

Про це інформує Музей Голодомору.

"При підготовці виставки ми орієнтувалися не на вузькофілателістичні підходи, а прагнули поглянути на марку та інші філателістичні матеріали як джерело історичної інформації про безпрецедентний на той момент для України голод. Історія випуску сто років тому перших, а як потім з'ясувалася, і єдиних марок УСРР може чимало розповісти не лише про поштовий обіг, а й про становище України у складі комуністичної імперії, про трагедію українців, які проживали тоді в окупованій совєтською Росією Наддніпрянщині", - зазначає куратор виставки, кандидат історичних наук Андрій Іванець.

На виставці будуть представлені філателістичні матеріали України, Азербайджану, Грузії, Росії, США з колекції історика Андрія Іванця і фондів Музею Голодомору.

Експонати розкажуть як про реальні спроби допомогти голодуючим, так і про спекуляції на трагедії, про те, чому марки УСРР "Допомога голодуючим" так і не допомогли тим, хто страждав від відсутності їжі, а також про історії окремих людей, які шукали можливості вижити в екстремальних умовах.

На відкритті виставки планується погашення спеціального сувенірного конверта "Козацької пошти", присвяченого 100-річчю марок УСРР "Допомога голодуючим" і відкриттю виставки у Музеї Голодомору.

У відкритті виставки візьмуть участь:

-видавець, художник і керівник проекту "Козацька пошта" Андрій Пилюх;

-колекціонер та автор низки книжок з філателії Валерій Чередниченко.

Відкриття виставки:

Коли: 15 вересня, у п'ятницю, об 11:00

Де: Зала Пам'яті Національного музею Голодомору-геноциду (м. Київ, вул. Лаврська, 3)

 

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.